У неділю, 27 квітня 2025 р., Ямниця провела до місця останнього спочинку захисника, вірного сина своєї Батьківщини Олександра Горецького, який віддав життя, оберігаючи Україну від російського агресора.
Жителі громади зустріли земляка навколішки з квітами та сльозами на очах “живим коридором”, що простягнувся вздовж центральної дороги рідного села. Віддати шану воїну на чин похорону численно прийшли рідні, друзі, колеги, побратими, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, заступник голови Микола Зелінський, депутат обласної ради Роман Ткач, депутати ТГ, духовенство, освітяни, учні, медики, жителі і сотні небайдужих, хто знав Олександра за життя.
Народився Олександр Володимирович Горецький 13 січня 1979 р. в м. Бердичів Житомирської області. Згодом разом із батьками переїхав у с. Ямниця, де провів дитинство. Навчався у Ямницькій школі. У вересні 1993 р. вступив до організації “Пласт”, склав присягу та брав активну участь у мандрівках і вишколах, пластував до 1996 р. Відтак вступив до Івано-Франківського вищого професійного училища № 21, яке закінчив з відзнакою, опанувавши професію коваля та електрогазозварника. У 1997-1999 рр. пройшов військову строкову службу в армії у м. Бердичів. Згодом одружився і разом з сім’єю проживав у м. Івано-Франківськ. У шлюбі з дружиною Лесею виховали двох синів. За життя Олександр працював на цементному заводі електрогазозварником та ковалем, а також далекобійником.
З першого дня російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. став на захист рідної землі від загарбників. Старший сержант Олександр Горецький був командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення однієї з військових частин. Виконував бойові завдання на фронті поблизу м. Гуляйполе Запорізької області. У результаті нещасного випадку 16 квітня 2025 р. отримав чисельні травми та рани і був доставлений до військового госпіталю м. Дніпро. На жаль, 24 квітня 2025 р. серце захисника зупинилося.
Під час прощання з Олександром Горецьким у церкві Святого Миколая представник “Пласту” вручив матері Героя найвищу відзнаку організації “Залізний Пластовий Хрест”, якою воїна нагороджено посмертно за хоробрість у боротьбі за Батьківщину.
У мить прощання на цвинтарі звучав Державний Гімн України та постріли пам’яті. Ніхто не стримував сліз. Ямничанка Оксана Рябініна, згадуючи у своїй промові Олександра Горецького, зазначила:
“Він пішов з перших днів і до останнього жив війною. Його серце перейшло у ритм війни і вже не могло працювати поза ним… Сьогодні вся Ямниця прийшла на похорон, і ямницька земля навіки приймає свого Сина, який уже поволі стає однією із її легенд…”
Нехай світлий спомин про Героя Олександра Горецького “Горця” назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег, побратимів, ямничан та усіх, хто його знав, любив і поважав. У скорботі й молитві низько схиляємо голови, вшановуючи нашого земляка, Захисника України. Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ВІДЕО:
ФОТОЗВІТ:
