ІНФОРМАЦІЯ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

  ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ

101 – Пожежна допомога

102 – Поліція

103 – Швидка медична допомога

104 – Аварійна служба газової мережі

   112 – єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги.

   Зателефонуйте за цим номером, і диспетчер викличе бригаду потрібної служби.

 

18.03.2026

 

27.02.2026

УВАГА! МІННА НЕБЕЗПЕКА. ДЕТАЛЬНІШЕ – У ВІДЕО:

 За інформацією Івано-Франківської РДА-РВА та Центру протимінної діяльності

 

20.10.2025

ТУТ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ ПАМ’ЯТКИ НАСЕЛЕННЮ ПРО БЕЗПЕКУ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

1. Як підготуватися до зими в умовах війни.
2. Якщо відбувається атака дронів-камікадзе (шахедів).
3. Вибухонебезпечні предмети.
4. Протипожежна безпека і дії при вимкненні електроенергії
5. Правила безпеки під час користування генераторами електроенергії.
6. Небезпека чадного газу.
7. Небезпека під час користування газовими балонами, пальниками, плитками.
8. Правила використання вогнегасників.
9. Види небезпек під час опалювального сезону.
10. Експлуатація новорічної ялинки та поводження з ілюмінацією.
11. Небезпека від бурульок взимку.
12. Як уберегтися від переохолодження.
13. Ядерний вибух.
14. Дії у разі радіаційної надзвичайної ситуації.
15. Радіаційна аварія на АЕС.

 

05.09.2025

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати “екстрену валізку” з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

– нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
– по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
– при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більше його висоти;
– забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
– зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
– додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
– підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
– підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
– підготуйте (закупіть)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
– підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
– особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;
– при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки  в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру

Необхідно:

– зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
– не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
– завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
– знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
– при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
– уникати місць скупчення людей;
– не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
– у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
– при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
– посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
– про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
– у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
– надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
– у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

– підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
– спостерігати за ходом бойових дій;
– стояти чи перебігати під обстрілом;
– конфліктувати з озброєними людьми;
– носити армійську форму або камуфльований одяг;
– демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
– підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

– перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
– збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
– намагатися розряджати і розбирати;
– виготовляти різні предмети;
– використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
– приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном “101” та “102”.

“Екстрена валіза”

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

– копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
– кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
– дублікати ключів від будинку і машини;
– карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
– засоби зв’язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
– ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
– компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
– багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
– ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
– декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
– рулон широкого скотчу;
– упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
– шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
– блокнот і олівець;
– нитки та голки;
– аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
– одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в’язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
– мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
– засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
– приналежності для дітей (якщо необхідні);
– посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, чашку;
– запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
– запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

  У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

За інформацією ДСНС України

 

13.05.2025

РЕЄСТР ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ АГРЕСІЄЮ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ. ПУТІВНИК ПО РЕЄСТРУ

Що таке Реєстр?

  Створений під егідою Ради Європи, Реєстр збитків для України (https://rd4u.coe.int/uk/about-the-register) є важливим міжнародним зусиллям, спрямованим на притягнення Росії до відповідальності за її повномасштабну агресію. Він є першим кроком на шляху до майбутнього компенсаційного механізму для забезпечення справедливості постраждалим.
    Сорок три держави (https://www.rd4u.coe.int/uk/membership) та ЄС вже приєдналися до Реєстру, який має штаб-квартиру в Гаазі та офіс у Києві.

Що робить Реєстр?

До Реєстру вносяться всі прийнятні заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії Росії проти України. Для внесення до Реєстру заяви повинні відповідати таким критеріям: збитки, втрати чи шкода були заподіяні 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи тимчасово окуповані території внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.

Як працює Реєстр?

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом, який несе повну відповідальність за виконання мандату Реєстру;
– Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру та визначає прийнятність заяв з метою їх внесення до Реєстру;
– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво повсякденною діяльністю Реєстру, обробляє заяви та направляє їх Раді з рекомендаціями щодо розгляду та прийняття рішення.
Київський офіс Реєстру підтримує зв’язок з Урядом України та відіграє центральну роль у підвищенні обізнаності потенційних заявників та громадськості в Україні щодо мети Реєстру та процедури подання заяв.

Які типи заяв можуть бути внесені до Реєстру?

Реєстр приймає заяви, пов’язані зі збитками, втратами чи шкодою, спричиненими російською агресією, в межах затверджених Категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру. Вони стосуються: втрати життя, сексуального насильства, катування, депортації дітей та дорослих, пошкодження критичної та некритичної інфраструктури, пошкодження та знищення навколишнього середовища, втрати історичної, культурної та релігійної спадщини, втрати доступу до освіти та охорони здоров’я, гуманітарних витрат, пошкодження та знищення майна, а також економічних втрат.

Хто може подати заяву до Реєстру?

Заявниками до Реєстру можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи.

Як заявники можуть подати заяву до Реєстру?

Заяви подаються в електронному вигляді через веб-портал Уряду України «Дія» (https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv).

Які категорії заяв наразі відкриті для подання до Реєстру?

– Вимушене внутрішнє переміщення (Категорія А1.1);
– Смерть близького члена сім’ї (Категорія А2.1);
– Зникнення безвісти близького члена сім’ї (Категорія A2.2);
– Серйозні тілесні ушкодження (Категорія A2.3);
– Сексуальне насильство (Категорія A2.4);
– Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (Категорія A2.5);
– Позбавлення свободи (Категорія A2.6);
– Примусова праця або служба (Категорія A2.7);
– Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (Категорія А3.1).

Додаткову інформацію, включаючи поширені запитання щодо категорій заяв, які наразі відкриті для подання, можна знайти тут: https://rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim. Що стосується інших категорій, які будуть відкриті для подання в майбутньому, потенційні заявники можуть ознайомитися з формами та правилами подання заяв, опублікованими на даний момент (https://rd4u.coe.int/uk/documents).

За інформацією Івано-Франківської РДА-РВА 

 

20.02.2025

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ – ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЙМОВІРНОГО БЛЕКАУТУ

  В умовах війни та внаслідок ймовірних масованих ракетних атак по всій території України можуть відбуватися перебої з електропостачанням.

Практичні поради населенню про те, як бути готовим до аварійних відключень світла:

• Слідкувати за місцевими каналами та джерелами оповіщення;
• Від’єднати від розеток електроприлади та електроніку;

• Підготувати запас води, їжі тривалого зберігання, необхідних вам ліків.

• Використовувати харчові продукти, які не потребують охолодження; Утилізувати харчові продукти та ліки, які зіпсувалися через порушення температурного режиму зберігання.

• Подбати про освітлювальні пристрої – ліхтарики, свічки та сірники. Розташуйте їх так, щоб легко було знайти. Зробіть запас батарейок для ліхтариків та інших пристроїв на елементах живлення. Свічки краще запалювати у глибокій металевій ємності, щоб вогонь відбивався від стінок і давав більше світла.
• Щоб зберегти тепло у приміщенні, заклейте щілини у вікнах і балконних дверях або закрийте їх ковдрами.
• За потреби придбати дизельний або бензиновий генератор та запас пального, або портативні та сонячні зарядні пристрої. Це дозволить на певний час увімкнути електроенергію. Незамінним у критичних умовах залишається павербанк.

• Використовувати електрогенератор виключно поза межами приміщень;
• Контролювати використання приладів обігріву та генераторів. Не використовувати газові плити для обігріву;

• Якщо в морозильній камері є вільне місце, заповнити його пляшками з водою, замерзлі пляшки довше затримають холод за відсутності електрики.

• Тримати зачиненими холодильники та морозильні камери. І не відчиняти їх без зайвої потреби;
• У разі наявності хворіб, які потребують медикаментозної терапії, за потреби скласти зі своїм лікарем план дій на випадок відключення електроенергії. Знайти альтернативний спосіб охолодження ліків та живлення медичних пристроїв.

• Якщо зв’язок вашого оператора зникне, ви можете підключатися до мережі інших операторів. Для цього зайдіть у «Налаштування», оберіть розділ «SIM-картки», «мобільні мережі» або стільниковий зв’язок, оберіть опцію «Мобільна мережа», «Підключення» або «Обрати мережу» та вимкніть автоматичний режим. На екрані з’явиться перелік доступних мереж – ви можете змінити його на одну з мереж у списку.

  Зберігайте спокій та бережіть себе! 

За інформацією ДСНС України

 

15.10.2024

 

 

15.10.2024

ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ “ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ”

  Долучайтеся до всеукраїнського онлайн-опитування “Цивільний захист під час війни”.

  Мета проекту – отримати актуальні дані про поточний рівень знань і поведінку українців щодо небезпек під час війни (повітряні тривоги, укриття, мінно-вибухова і пожежна безпека, сприйняття ДСНС та ін.). Дослідження реалізується спільно із Центром стратегічних комунікацій Міністерства культури за підтримки ІСАР Єднання у межах проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України». Отримані дані може бути використано для вдосконалення інформаційних продуктів щодо цивільного захисту.

  Широка участь громадян дозволить отримати репрезентативні дані не тільки на всеукраїнському, але й на регіональному рівні, щоби з’ясувати відмінності у реакції цивільних на воєнні загрози між великими/малими і тиловими/прифронтовими населеними пунктами.

   Для проходження онлайн-опитування необхідно перейти за ПОСИЛАННЯМ.

За інформацією

Івано-Франківського РУ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області