ІНФОРМАЦІЯ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

  ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ

101 – Пожежна допомога

102 – Поліція

103 – Швидка медична допомога

104 – Аварійна служба газової мережі

   112 – єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги.

   Зателефонуйте за цим номером, і диспетчер викличе бригаду потрібної служби.

13.05.2025

РЕЄСТР ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ АГРЕСІЄЮ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ. ПУТІВНИК ПО РЕЄСТРУ

Що таке Реєстр?

  Створений під егідою Ради Європи, Реєстр збитків для України (https://rd4u.coe.int/uk/about-the-register) є важливим міжнародним зусиллям, спрямованим на притягнення Росії до відповідальності за її повномасштабну агресію. Він є першим кроком на шляху до майбутнього компенсаційного механізму для забезпечення справедливості постраждалим.
    Сорок три держави (https://www.rd4u.coe.int/uk/membership) та ЄС вже приєдналися до Реєстру, який має штаб-квартиру в Гаазі та офіс у Києві.

Що робить Реєстр?

До Реєстру вносяться всі прийнятні заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії Росії проти України. Для внесення до Реєстру заяви повинні відповідати таким критеріям: збитки, втрати чи шкода були заподіяні 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи тимчасово окуповані території внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.

Як працює Реєстр?

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом, який несе повну відповідальність за виконання мандату Реєстру;
– Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру та визначає прийнятність заяв з метою їх внесення до Реєстру;
– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво повсякденною діяльністю Реєстру, обробляє заяви та направляє їх Раді з рекомендаціями щодо розгляду та прийняття рішення.
Київський офіс Реєстру підтримує зв’язок з Урядом України та відіграє центральну роль у підвищенні обізнаності потенційних заявників та громадськості в Україні щодо мети Реєстру та процедури подання заяв.

Які типи заяв можуть бути внесені до Реєстру?

Реєстр приймає заяви, пов’язані зі збитками, втратами чи шкодою, спричиненими російською агресією, в межах затверджених Категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру. Вони стосуються: втрати життя, сексуального насильства, катування, депортації дітей та дорослих, пошкодження критичної та некритичної інфраструктури, пошкодження та знищення навколишнього середовища, втрати історичної, культурної та релігійної спадщини, втрати доступу до освіти та охорони здоров’я, гуманітарних витрат, пошкодження та знищення майна, а також економічних втрат.

Хто може подати заяву до Реєстру?

Заявниками до Реєстру можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи.

Як заявники можуть подати заяву до Реєстру?

Заяви подаються в електронному вигляді через веб-портал Уряду України «Дія» (https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv).

Які категорії заяв наразі відкриті для подання до Реєстру?

– Вимушене внутрішнє переміщення (Категорія А1.1);
– Смерть близького члена сім’ї (Категорія А2.1);
– Зникнення безвісти близького члена сім’ї (Категорія A2.2);
– Серйозні тілесні ушкодження (Категорія A2.3);
– Сексуальне насильство (Категорія A2.4);
– Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (Категорія A2.5);
– Позбавлення свободи (Категорія A2.6);
– Примусова праця або служба (Категорія A2.7);
– Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (Категорія А3.1).

Додаткову інформацію, включаючи поширені запитання щодо категорій заяв, які наразі відкриті для подання, можна знайти тут: https://rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim. Що стосується інших категорій, які будуть відкриті для подання в майбутньому, потенційні заявники можуть ознайомитися з формами та правилами подання заяв, опублікованими на даний момент (https://rd4u.coe.int/uk/documents).

За інформацією Івано-Франківської РДА-РВА 

 

20.02.2025

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ – ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЙМОВІРНОГО БЛЕКАУТУ

  В умовах війни та внаслідок ймовірних масованих ракетних атак по всій території України можуть відбуватися перебої з електропостачанням.

Практичні поради населенню про те, як бути готовим до аварійних відключень світла:

  • Слідкувати за місцевими каналами та джерелами оповіщення;
  • Від’єднати від розеток електроприлади та електроніку;
  • Підготувати запас води, їжі тривалого зберігання, необхідних вам ліків.
  • Використовувати харчові продукти, які не потребують охолодження; Утилізувати харчові продукти та ліки, які зіпсувалися через порушення температурного режиму зберігання.
  • Подбати про освітлювальні пристрої – ліхтарики, свічки та сірники. Розташуйте їх так, щоб легко було знайти. Зробіть запас батарейок для ліхтариків та інших пристроїв на елементах живлення. Свічки краще запалювати у глибокій металевій ємності, щоб вогонь відбивався від стінок і давав більше світла.
  • Щоб зберегти тепло у приміщенні, заклейте щілини у вікнах і балконних дверях або закрийте їх ковдрами.
  • За потреби придбати дизельний або бензиновий генератор та запас пального, або портативні та сонячні зарядні пристрої. Це дозволить на певний час увімкнути електроенергію. Незамінним у критичних умовах залишається павербанк.
  • Використовувати електрогенератор виключно поза межами приміщень;
  • Контролювати використання приладів обігріву та генераторів. Не використовувати газові плити для обігріву;
  • Якщо в морозильній камері є вільне місце, заповнити його пляшками з водою, замерзлі пляшки довше затримають холод за відсутності електрики.
  • Тримати зачиненими холодильники та морозильні камери. І не відчиняти їх без зайвої потреби;
  • У разі наявності хворіб, які потребують медикаментозної терапії, за потреби скласти зі своїм лікарем план дій на випадок відключення електроенергії. Знайти альтернативний спосіб охолодження ліків та живлення медичних пристроїв.
  • Якщо зв’язок вашого оператора зникне, ви можете підключатися до мережі інших операторів. Для цього зайдіть у «Налаштування», оберіть розділ «SIM-картки», «мобільні мережі» або стільниковий зв’язок, оберіть опцію «Мобільна мережа», «Підключення» або «Обрати мережу» та вимкніть автоматичний режим. На екрані з’явиться перелік доступних мереж – ви можете змінити його на одну з мереж у списку.

  Зберігайте спокій та бережіть себе! 

За інформацією ДСНС України

 

02.12.2024

ТУТ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ ПАМ’ЯТКИ НАСЕЛЕННЮ ПРО БЕЗПЕКУ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

  1. Як підготуватися до зими в умовах війни.
  2. Якщо відбувається атака дронів-камікадзе (шахедів).
  3. Вибухонебезпечні предмети.
  4. Протипожежна безпека і дії при вимкненні електроенергії
  5. Правила безпеки під час користування генераторами електроенергії.
  6. Небезпека чадного газу.
  7. Небезпека під час користування газовими балонами, пальниками, плитками.
  8. Правила використання вогнегасників.
  9. Види небезпек під час опалювального сезону.
  10. Експлуатація новорічної ялинки та поводження з ілюмінацією.
  11. Небезпека від бурульок взимку.
  12. Як уберегтися від переохолодження.
  13. Ядерний вибух.
  14. Дії у разі радіаційної надзвичайної ситуації.
  15. Радіаційна аварія на АЕС.

 

15.10.2024

 

 

15.10.2024

ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ “ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ”

  Долучайтеся до всеукраїнського онлайн-опитування “Цивільний захист під час війни”.

  Мета проекту – отримати актуальні дані про поточний рівень знань і поведінку українців щодо небезпек під час війни (повітряні тривоги, укриття, мінно-вибухова і пожежна безпека, сприйняття ДСНС та ін.). Дослідження реалізується спільно із Центром стратегічних комунікацій Міністерства культури за підтримки ІСАР Єднання у межах проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України». Отримані дані може бути використано для вдосконалення інформаційних продуктів щодо цивільного захисту.

  Широка участь громадян дозволить отримати репрезентативні дані не тільки на всеукраїнському, але й на регіональному рівні, щоби з’ясувати відмінності у реакції цивільних на воєнні загрози між великими/малими і тиловими/прифронтовими населеними пунктами.

   Для проходження онлайн-опитування необхідно перейти за ПОСИЛАННЯМ.

За інформацією

Івано-Франківського РУ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області