Нові рахунки до МІСЦЕВОГО бюджету (завантажити)

____________

Орієнтований перелік боржників-фізичних осіб

Перелік боржників-фізичних осіб, яким списано податковий борг

____________

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

Тимчасовий режим роботи ЦОП Тисменицької ДПІ

Тисменицького управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області

ПОНЕДІЛОК            10-00*   –       16-00

ВІВТОРОК                10-00*   –       16-00

СЕРЕДА                     10-00*   –       16-00

ЧЕТВЕР                     10-00*   –       16-00

П‘ЯТНИЦЯ               10-00*    –      16-00

СУБОТА    ВИХІДНИЙ

НЕДІЛЯ      ВИХІДНИЙ

*з технічними перервами  для санітарної обробки щогодини на 10-15 хв.

 ________________________

12.09.2023

 

16.08.2023

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО

З 01 січня 2022 року, згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп зобов’язані застосовувати РРО чи ПРРО при здійсненні готівкових розрахунках з покупцями незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Запровадження обов’язкового РРО/ПРРО має на меті покращення процесу фіскалізації, як одного з механізмів детінізації економіки, збільшення в цілому надходжень до бюджету та полегшення ведення господарської діяльності представниками малого та середнього бізнесу.

   Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села, і якщо торгівля не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів та не перевищує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів МПЗ (у 2023 році – 7272850 грн.)) мають право здійснювати діяльність без РРО/ПРРО, але з обов’язковим застосуванням КОРО і РК. Зазначена норма не застосовується у разі, якщо роздрібна торгівля здійснюється у торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет; органами місцевого самоврядування прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

   Слід зазначити, що відповідно до норм Закону України від 06.07.1995 № 265/98-ВР, за порушення застосування РРО/ПРРО або їх відсутність передбачена фінансова відповідальність. У зв’язку з введенням режиму воєнного стану в Україні, фінансова відповідальність за відсутність касових апаратів до усіх торгівців за період з 1 січня 2022 до 1 жовтня 2023 року не застосовується, окрім тих, що здійснюють продаж підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працюють у сфері азартних ігор.

  Однак, з 1 серпня 2023 року відповідно до Закону України від 30 червня 2023 року № 3219, з 1 жовтня 2023 року відновлено відповідальність бізнесу за порушення використання РРО чи ПРРО при здійсненні готівкових операцій.

01.10.2021

 

03.09.2021

   Інформаційні відеоролики стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичиними особами належних їм активів, сплати одноразового збору до бюджету та інформування стосовно важливості сплати податків, як невідємної складової наповнення державного бюджету та економічної стабільності країни:

 

 

17.08.2021

 

 

05.08.2021

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРО ФОРМУВАННЯ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ ВИТЯГУ ЩОДО СТАНУ РОЗРАХУНКІВ ПЛАТНИКА З БЮДЖЕТОМ ТА ФОНДАМИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО І ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ (заванатжити)

 

26.01.2021

КОМУ НЕОБХІДНО ЗАДЕКЛАРУВАТИ ДОХОДИ ОТРИМАНІ В 2020 РОЦІ?

 В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що з 1 січня 2021 року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року. Деклараційна кампанія триватиме 4 місяці впродовж січня-квітня включно. Останнім днем подання декларації про майновий стан і доходи цього року буде 30 квітня 2021 року, а термін сплати задекларованих сум податків за цими деклараціями спливає 30-го липня.

Так громадяни, які отримували доходи, із яких під час виплати протягом 2020 року податок на доходи фізичних осіб не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо), а також отримували доходи від продажу інвестиційних активів та іноземні доходи. Мають обов’язок подавати декларацію і громадяни, які отримали спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.

  Водночас, визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових органів річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. Зокрема, Декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:

– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування з нотаріальним посвідченням договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;

– від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Від обов’язку подання Декларації, незалежно від виду та суми отриманих доходів, звільняються платники податку, які:

– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року.

Звертаємо увагу, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, які успадковують члени сім’ї першого і другого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені (І черга);  рідні брати і сестри, бабуся, дідусь з боку матері з боку батька, внуки (ІІ черга).

 Податкова декларація подається платником до податкового органу за місцем своєї податкової адреси. На сьогодні громадяни мають можливість подати таку декларацію не відвідуючи податкову інспекцію, а скориставшись електронним сервісом ДПС – Е-кабінетом. У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При цьому, як і раніше декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, і звичайно подати до контролюючого органу особисто або уповноваженою на це особою.

 

26.01.2021

 СТАРТУВАЛА ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМАПНІЯ 2021

Нагадуємо, що з початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року. Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України). За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

   Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:

• для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;
• для громадян, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;
• для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.

 

При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання декларації).

31.12.2021  – для громадян, які мають право на податкову знижку.

Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

Зразки заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Додаткові матеріали

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (громадяни) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (податкова знижка) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (незалежна професійна діяльність) (Завантажити)

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ про майновий стан і доходи (підприємець) (Завантажити)

Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи (інвестиційний прибуток) (Завантажити)

Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи (незалежна професійна діяльність) (Завантажити)

Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи (підприємець) (Завантажити)

Додаток Ф3 Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (Завантажити)

 

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

–  при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

– при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

– при отриманні іноземних доходів;

– та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

    При цьому, обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий отримано доходи виключно:

– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

21.01.2021

СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПОВИННІ СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ І ЗБОРИ НА ВІДКРИТІ РАХУНКИ ТІЄЇ ОТГ, ДО ЯКОЇ ВОНИ НАЛЕЖАТЬ

 

 У зв’язку зі змінами  в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів, а також утворення нових  районів та територіальних громад з 01.01.2021 року відкриті нові рахунки для зарахування до державного, місцевого бюджетів податків, зборів та до Пенсійного фонду єдиного внеску.

Відповідно, починаючи з нового бюджетного року суб’єктам господарювання необхідно сплачувати податки і збори на відкриті рахунки тієї ОТГ, до якої вони належать.

Інформація  щодо переліків територіальних громад, розміщена на офіційному веб-порталі Територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://if.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Нагадаємо, Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 N 714-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Івано-Франківської області.

 

Закон 1072: списання, відстрочення та прощення податкового боргу

15.12.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що 10 грудня 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 №1072-ІХ (далі – Закон №1072).

В цілому положення Закону №1072 стосуються підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, окремі з них спрямовані на врегулювання податкового боргу платників податків.

Зокрема, даним Законом внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, яким збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення, пов’язані з направленням податкової вимоги, застосуванням до майна платника податків податкової застави, а відлік строку давності для стягнення за таких умов не розпочався. Відтепер податкові органи будуть направляти боржнику податкові вимоги, якщо сума боргу перевищуватиме 3060 грн (було 1020 грн). Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Крім цього, запроваджуються декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників.

1. Списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурі банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів.

Списанню підлягає податковий борг разом з штрафними санкціями і пенею, сукупний розмір якого станом на 1 листопада 2020 року за всіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно) та залишається несплаченим на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків і зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням товарів на митну територію України (вивезенням з митної території України), а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процеси, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Списання податкового боргу до 3060 грн проводиться податковим органом без заяви платника податків.

Інформацію про списання податкового боргу платник може отримати в приватній частині Електронного кабінету. Також інформація про суб’єктів господарювання, яким списано податковий борг буде оприлюднена на вебпорталі ДПС.

Після проведення списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави, виключається з відповідних державних реєстрів та передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

2. Відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6800 гривень для платників податків – фізичних осіб.

Відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які станом на 1 грудня 2020 року мали податковий борг, загальний розмір якого разом з штрафними санкціями, пенею та процентами за користування розстроченням/відстроченням не перевищує 6800 гривень. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування відстроченням. При цьому сплатити відстрочені суми податкового боргу необхідно до 29 грудня 2021 року.

Для того, щоб скористатись цією нормою, платнику податків необхідно звернутись з заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як в паперовому вигляді так і в електронному вигляді.

У разі погашенням платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються і не нараховуються.

У разі, якщо загальна сума податкового боргу станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6800 гривень або з заявою звернувся платник, який не підпадає під дію Закону №1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення.

У разі сплати відстроченої суми податкового боргу достроково платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

Якщо платник податків сплатив повну суму відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.

Разом з тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, або її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Податкового кодексу.

3. Прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій.

Платник податків, який станом на 1 листопада 2020 року має податковий борг може скористатись нормою Податкового кодексу, яка передбачає прощення фінансових санкцій. Для цього платнику необхідно:

– звернутись до податкової інспекції за місцем обліку його податкового боргу із заявою довільної форми;

– сплатити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (тобто з грудня 2020 року до червня 2021 року) готівковими коштами основну суму податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник на 1 листопада 2020 року.

– забезпечити своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих бюджетів.

При цьому необхідно пам’ятати, що погашення податкового боргу відбувається згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу).

Зазначена норма не розповсюджується на:

– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу;

– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, яким розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства.

 

Важливі зміни: спрощенців 1-ї групи тимчасово звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску

14.12.2020

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2” від 04.12.2020 №1072-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.), передбачені пільги для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку 1-ї групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

– від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення « ПКУ);

– від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”);

– для платників єдиного першої груп, які не сплачували страхові внески за грудень 2020 року, січень – травень 2021 року, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів” (п. 145.1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

Тобто єдиний внесок та єдиний податок спрощенці 1-ї групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника 1-ї групи.

 

08.12.2020

З 2021 РОКУ ОКРЕМІ КАТЕГОРІЇ ПІДПРИЄМЦІВ БУДУТЬ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД СПЛАТИ ЄСВ

   В Головному  ДПС в Івано-Франківській області інформують, що з 1 січня 2021 року фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:

– пенсію за віком;

– за вислугу років;

– є особами з інвалідністю;

– досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також, з наступного року звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ«Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Як отримати ідентифікаційний код для дитини 14 років

 08.12.2020

 

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19

08.12.2020

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Водночас, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 540), відповідно якого внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 11 (п. 1 розділу І Закону № 540) та зобов’язано Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) розробити та затвердити перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19) (п.п. 5 п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 540).

Так, п. 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.

При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ.

Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Прийнято програми підтримки бізнесу у разі посилення карантинних обмежень

08.12.2020

ДПС  інформує, що 07 грудня 2020 року Президент України підписав закони України № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – № 1072).

Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам – підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

ФОПи не зможуть отримати допомогу:

• якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності Законом № 1071;
• якщо у 2020 році сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці;
• якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв’язку з впровадженням карантину.

Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску.

Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців.

Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з єдиного внеску є заборгованість.

Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Закон № 1072-ІХ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати єдиного внеску за найманих працівників.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Бажаєте перейти на спрощену систему оподаткування – подайте заяву до 16 грудня

08.12.2020

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява). Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Слід зазначити, що наразі здійснюються заходи щодо доопрацювання програмного забезпечення в частині реалізації можливості в Електронному кабінеті створення та надсилання до відповідного органу ДПС заяви. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету є можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Звертаємо увагу, що останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2021 р. є 16 грудня 2020 року.

 

Разова безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем, не є базою нарахування єдиного внеску

 02.12.2020

 Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове    державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

 Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

 Крім того, зазначена вище допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄВ (п. 14 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170).

Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню ЄВ (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).

Нововведення Закону № 466: погашення податкового боргу

02.12.2020

      Законом    України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема, внесено наступні зміни:

-заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ) (у попередній редакції – 60 календарних днів);

-платник податків має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ) (Попередня редакція передбачала здійснення оцінки протягом двох місяців).

Крім того, Законом 466-ІХ доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:

-отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

-отримання платником податків згоди від контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Також пункт 94.2 статті 94 ПКУ доповнено підпунктом 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Внесено зміни до підпунктів 101.2.3 та 101.2.5 та доповнено новим підпунктом 101.2.6 пункт 101.2 статті 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:

-податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (підпункт 101.2.3);

-податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);

-податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).

Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ (стаття 11 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПКУ).

До уваги платників єдиного внеску!

02.12.2020

ДПС  повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108 «Про оплату праці».

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 №23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час.

У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

 

Тільки при відсутності податкового боргу платник зможе повернути помилково або надміру сплачені суми податків і зборів та пені (крім єдиного внеску)

02.12.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують про можливість повернення платниками податків помилково або надміру сплачених сум податків. Однак, звертають увагу, що тільки при відсутності податкового боргу платник зможе повернути помилково або надміру сплачені суми податків і зборів та пені (крім єдиного внеску).

Для повернення помилково або надміру сплачених сум податків і зборів та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) заяву у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. В заяві обов’язково необхідно зазначити: назву помилково або надміру сплаченого податку, збору, платежу; його суму; дату сплати; напрям перерахування сплачених коштів, що повертаються. Додатково до заяви платник має подати копію платіжного документа згідно якого здійснена сплата до бюджету.

Звертаємо увагу, що заява для повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені також може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі. Заява в електронній формі подається через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Нагадаємо, що таку заяву платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення, чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок в установі банку.

 

ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНІВ №128 та №129

27.11.2020

   Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із набранням з 01.01.2021 року чинності положеннями Податкового кодексу України згідно з якими настає обов’язок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) для суб’єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені пунктом 61 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Кодексу.

Інформаційні матеріали, включаючи актуальні запитання-відповіді, інструкції та відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, розміщені на банері “Програмні РРО” https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Нові сервіси в InfoTAX

24.11.2020

Від сьогодні користувачі InfoTAX можуть просто та швидко отримати інформацію з СЕА ПДВ про:

суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми залишку на електронному рахунку Казначейства.

На сьогодні InfoTAX  надає 16 сервісів, до яких під’єдналося понад 5,5 тис. користувачів.

ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 Чи може підприємець бути платником єдиного податку, якщо надає нерухоме майно в оренду як фізична особа і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників єдиного податку?

24.11.2020

Як інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, згідно з підпунктами 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Таким чином, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу.

 

     До уваги платників – власників нерухомості!

24.11.2020 

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Новітні РРО При використанні ПРРО розрахунковий документ можна надавати в електронному вигляді

24.11.2020

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.
Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

 

Закон № 466: як здійснити перереєстрацію платника податку

20.11.2020

   Як повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника, які стосуються податкового номера та/або найменування і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку. Це встановлено Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Так, перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Для перереєстрації платника ПДВ, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, необхідно подати заяву в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється.

 Громадяни можуть використати своє правом на отримання податкової знижки  до 31 грудня 2020 року

20.11.2020

Як інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, для отримання податкової знижки за результатами 2019 року необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року. При цьому податківці звертають увагу, у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Щоб отримати податкову знижку громадянам необхідно подати декларацію до податкових органів за місцем своєї реєстрації в один із наведених способів:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Нагадаємо, право на податкову знижку надається фізичним особам-резидентам України, які отримують заробітну плату, з якої сплачується податок на доходи фізичних осіб. Так до витрат, частина яких може бути компенсована з бюджету належать:

– частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України);

– пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

– сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ тощо.

Довідково: На Прикарпатті вже 5,6 осіб скористались правом на податкову знижку. Такими громадянами за підсумками 2019 року задекларовано до повернення 14,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб. На сьогоднішній день вже повернуто з бюджету 12,3 млн гривень податку на доходи фізичних осіб.

 Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет

20.11.2020

 Відповідно до  п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.56² п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно – правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацом третім п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку (СЕА ПДВ).

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Заповнення звітності з єдиного внеску за період карантину

17.11.2020

ДПС  нагадує платникам, що адміністрування єдиного внеску регулюється Законом України від 08 липня 2010 року N2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В Законі прописано, що у випадку, коли платник єдиного внеску не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Разом з тим, тимчасово звільнялися від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, в частині сум, що підлягали нарахуванню, обчисленню та сплаті за періоди з 01 березня по 31 березня, з 01 квітня по 30 квітня 2020 року та з 01 травня по 31 травня 2020 року за себе. В такому випадку інформація про сплачені суми не зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску. Для цього у графі 3 таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного (далі – Звіт) зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У графах 4 і 6 таблиці 1 Звіту в місяцях звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (березень, квітень, травень) проставляються прочерки, а показники інших календарних місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах.

Проте платник мав право прийняти рішення про добровільну сплату єдиного внеску за вказані періоди у розмірах та порядку, визначених Законом N 2464. У такому випадку, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

 

Податковим  Кодексом України визначені земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

17.11.2020

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Перевіряйте надійність ділових партнерів

17.11.2020

На офіційному web-порталі ДПС (https://tax.gov.ua/businesspartner) працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для того, щоб перевірити надійність ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, необхідно ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, на офіційному web-порталі ДПС оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Публічна інформація/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056)

 

Створення дублікату касового чека у разі його втрати законодавством не передбачено

17.11.2020

Створення у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмним РРО (далі – ПРРО) дублікату фіскального касового чека у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до пп. 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначається в рядку 24 чеку. Форма фіскального касового чеку № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

 -друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

 -обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

 -створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

 -друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.10).

Що слід знати про закриття підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

13.11.2020

ДПС  повідомляє, що для припинення (закриття) підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) необхідно:

1. Подати до ЄДР через Центр надання адміністративних послуг заяву для внесення запису про припинення ФОП.

Заява подається за ф.1, затвердженою наказом Мінюсту від 18.11.2016 №3268/5 у редакції від 19.05.2020 №1716/5.

Заява подається за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою особою на паперовому носії;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі через портал «Дія» – з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги /

2. Подання ліквідаційної звітності та сплата податків та ЄВ

Для ФОП на загальній системі – останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення. ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Для ФОП на єдиному податку – останнім податковим (звітним) періодом є період, у якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

ФОП – платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування – реєстрація платника ЄП анулюється за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Такий ФОП не сплачує ЄП з періоду, наступного за періодом, у якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення, а саме:

– І та ІІ групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;

– ІІІ група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Незалежна професійна діяльність – фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 01 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Звітність з ЄВ – подається форма Д 5 за себе, протягом 30 календарних днів від дня державної реєстрації припинення. Останній звітний період: з дня наступного за днем попереднього звітного періоду до місяця у якому зареєстровано припинення в ЄДР. Тип форми звіту – «ліквідаційна».

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів з дня граничного строку подання звіту з ЄВ.

3. Закриття рахунків у фінансових установах, відкритих для ведення підприємницької діяльності
4. Зняття з реєстрації у контролюючих органах

ФОП перебуває на обліку у контролюючих органах як платник податків і зборів та як платник ЄВ. Зняття з реєстрації у контролюючих органах відбувається після проведення позапланової перевірки. Законодавством не встановлено строк призначення перевірки.

Підприємець використовує своє житло у господарській діяльності. Чи матиме він пільгу з податку на нерухоме майно?

13.11.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності.

Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватись не буде.

Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.

Нагадаємо, пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку передбачені підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України.

Пільги встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

При прийнятті працівника на роботу роботодавець зобов’язаний подавати повідомлення

13.11.2020

Відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

-0 на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 

Реєстрація програмного РРО – швидко та просто

11.11.2020

Зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто. Відповідний відеоурок розроблено Державною податковою службою України.

Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.

Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці.

 

Закон України №466: процедура погашення податкового боргу платниками податків зазнала змін

09.11.2020

ДПС  нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу платниками податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до внесених Законом № 466 змін:

► скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

► встановлюється, що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, встановленому статтями 59 – 60 та 87 – 101 ПКУ;

► доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

► скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

► передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Використання платіжного терміналу здійснюється із застосовуванням РРО

09.11.2020

Фахівці податкової служби повідомляють, що у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), суб’єкту господарювання необхідно проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари/надані послуги.

У фіскальному касовому чеку зазначаються, зокрема, такі обов’язкові реквізити:

– ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

– ідентифікатор платіжного пристрою;

– сума комісійної винагороди (у разі наявності);

– вид операції;

– реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

– напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);

– підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир»;

– підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Довідково:

• розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із змінами (далі – Закон № 265), зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну – ст. 2 Закону № 265.
• сліп – це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. У розумінні Закону України № 265, сліп не є розрахунковим документом.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Борг з єдиного податку для ФОП: на які наслідки очікувати

09.11.2020

У податковій службі нагадуть, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлено розмір суми боргу, при наявності якої платники єдиного податку повинні відмовитись від спрощеної системи оподаткування.

Так, відповідно до внесених змін, платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Тобто, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів наявним буде податковий борг в розмірі більше 1020 грн (60 х 17грн), такий платник повинен в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування.

У разі не вчинення вищезазначених дій у строки встановлені ПКУ, податковий орган має право за своїм рішенням виключити з реєстру платників єдиного податку такого боржника.

Повернутися на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець матиме змогу тільки після погашення богу і тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення податковим органом.

Відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 при заповненні розрахункового документу на сплату грошових зобов’язань, які набули статусу податкового боргу у полі «призначення платежу» слід зазначати код виду сплати 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Для того щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості, платник може особисто звернутися до контролюючого органу або скористатись «Електронним кабінетом платника податків» чи електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», який надає можливість кожному відвідувачу перевірити як власну заборгованість, так і заборгованість контрагента.

Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

03.11.2020

В Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також  відображення цього доходу у податковій звітності.

Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102».

При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи «64».

Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він  відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127».

Як листуватися з податковою службою через Електронний кабінет платника?

03.11.2020

Згідно з пунктом 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 Податкового кодексу Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень.

Надіслати лист або запит до відповідного органу ДПС дозволяє меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа, його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

При цьому відповідь на лист або запит надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими, зокрема:

–  для надання відповіді на звернення – у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

–  для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації – не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів. Про продовження строку розгляду розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

–  для надання індивідуальної податкової консультації – протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом такого звернення. Строк розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації може бути продовжено понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, Про продовження строку розгляду розпорядник інформації повідомляє платника податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку.

Нагадаємо, вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

Зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій платник може за допомогою Електронного кабінету

02.11.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмних РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію програмних РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Нагадаємо, суб’єкти господарювання, які мають намір зареєструвати програмний РРО, повинні перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник податку має повідомити контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

 

Закон України № 466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО

02.11.2020

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

► сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

 

У разі потреби органи соціального захисту населення самостійно звертаються до ДПС для отримання інформації про доходи громадян для призначення житлових субсидій

02.11.2020

ДПС надає відповіді на запити органу соціального захисту населення про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій у п’ятиденний строк з дня отримання такого запиту. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Зокрема, органи соціального захисту населення надають запити, а ДПС надає відповідь на такі запити виключно в електронній формі з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Необхідно зазначити, що органи соціального захисту населення формують запит та подають його до ДПС у разі виникнення потреби.

Надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, здійснюється відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 431/447 зі змінами та доповненнями.

 

У разі припинення діяльності підприємці мають подати ліквідаційну звітність та забезпечити остаточні розрахунки з податків і єдиного внеску

02.11.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують фізичним особам-підприємцям, що для зняття з обліку в податковому органі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, таким особам необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків та зборів та єдиного внеску.

Також, необхідно подати ліквідаційну звітність, закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах та у разі проведення документальної позапланової перевірки подати до податкової інспекції усі первинні документи, пов’язанні з обчисленням та сплатою податків і зборів, єдиного внеску.

Крім того, відповідно до статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Зняття з обліку як платника єдиного внеску відповідно до п.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», здійснюється після проведення остаточного розрахунку, за заявою платника.

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності

Фізичні особи – підприємці формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе із зазначенням типу форми «ліквідаційна» протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Нагадаємо, що у жовтні 2020 року мінімальний щомісячний страховий внесок становить 1100 гривень.

Для того, щоб платники податків правильно подавали до органів ДПС звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску податкова служба підготувала серію відеоуроків. Зокрема, переглянувши п’ятий відеоурок, платники зможуть дізнатися, як створити та правильно заповнити в Електронному кабінеті цей звіт, а також підписати та відправити його до контролюючого органу.

Інформацію щодо реквізитів рахунків, на які необхідно сплачувати єдиний внесок розміщено на офіційному веб-порталі Територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки».

Новий сервіс від податкової: інформування платників про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання

15.10.2020

Державною податковою службою України створено новий сервіс щодо оперативного автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання за 30, за 20, за 10 та 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію через «Електронний кабінет».

Такі нововведення підвищать якість надання адміністративних послуг та поліпшать сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

 

Платники податків мають можливість доступу до даних інтегрованих карток платників в режимі реального часу

15.10.2020

Вхід до електронного кабінету здійснюється за адресою:http://cabinet.tax.gov.ua.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Меню Стан розрахунків з бюджетом надає користувачу електронного кабінету доступ до своїх особистих рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена  інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.

Червоним кольором позначені суми податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску, які не сплачені в строк та по яких існує заборгованість до бюджету або фондів соціального та пенсійного забезпечення.

Для перегляду даних за попередні роки необхідно застосувати фільтр «Рік», та фільтр «ОДПС» для перегляду особистих рахунків, що знаходяться на обліку у відповідних органів ДПС.

Крім того, платників податків можуть отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС.

Для цього в меню Заяви, запити для отримання інформації встановлюється відповідний період та обмежується перелік документів за типом «J(F)13 Запити». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203). В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

– найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;

– податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

– дата відправлення Запиту до органів ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок». 

 

Скористайтеся правом на податкову знижку

12.10.2020

Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року зберігається за платником податку до кінця податкового року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2020 року.

Алгоритм розрахунку суми виглядає наступним чином:

– на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки.

– визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу сум застосованих податкових соціальних пільг та сум витрат, які дозволено включити до податкової знижки (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).

Звертаємо увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки зазначено у п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України.

При цьому, платнику податку повертається не сума витрат, понесена платником податку, а різниця в сумі податку на доходи фізичних осіб, отримана внаслідок зменшення бази оподаткування на суму витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, оскільки загальний річний оподатковуваний дохід зменшується на суму понесених витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації до податкового органу.

Під час заповнення декларації радимо уважно вносити дані та перевіряти правильність вказаних реквізитів банківського рахунку, на який будуть перераховані кошти.

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України не переноситься.

Законом №466 запроваджено єдиний звітний період з ПДВ

12.10.2020

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлено єдиний звітний період для усіх категорій платників податку на додану вартість (у тому числі для платників, що перебувають на спрощеній системі оподаткування), який дорівнює календарному місяцю. Відповідні зміни внесено до статті 202 Податкового кодексу України.

Крім того, статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Разом із тим квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають податкову декларацію щомісячно.

ФОП – «єдинник» першої групи, яка здійснює перукарські послуги, має право надавати послуги манікюру

12.10.2020

До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Норми встановлені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010      № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

До уваги нотаріусів! При посвідченні договорів з продажу чи оренди нерухомості – повідомляйте податкову службу

09.10.2020

Фахівці податкової служби роз’яснюють, що нотаріус, який посвідчує договір з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами має подавати щокварталу до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір. Така інформація включається до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

У разі вчинення нотаріусом нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості такий нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця. Повідомлення про нотаріальне посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості надсилаються державними та приватними нотаріусами до органів державної податкової служби у день посвідчення таких договорів. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості».

Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» введено нові штрафи для нотаріусів за неповідомлення про укладення договорів оренди. Зокрема, пунктами 1191.1, 1191.2 статті 1191 Податкового кодексу України визначено, що порушення нотаріусом порядку або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії та порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості – передбачають накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

За такі повторні дії вчинені суб’єктом протягом року до якого вже було застосовано штраф за аналогічні порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється

09.10.2020

У  ДПС  повідомляють, що за приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку

09.10.2020

На підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.01.01).

Юридичні особи, які мають пільги з земельного податку, не звільняються від подання декларацій з плати за землю

09.10.2020

В Головному управлінні ДПС Івано-Франківській області інформують, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
    Статтею 282 Податкового кодексу визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а статтею 283 Податкового кодексу – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Водночас, відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

09.10.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника податків.

Суб’єкти господарювання, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які сплачують єдиний внесок не пізніше 28 числа наступного місяця). Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, або щомісячно авансовим внеском – до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

Нагадаємо, з 1 вересня 2020 року розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ становить 1100 грн (5000 грн * 22%). Максимальна база для нарахування ЄСВ з 1 вересня складає 75000 гривень.

Звертаємо увагу, що за порушення термінів сплати ЄСВ платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків. Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, за недотримання термінів подання звітності та сплати єдиного внеску до платників застосовується адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х. Зокрема, за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачено накладення штрафу на фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторні такі порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, передбачено накладення штрафу на фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, страхових внесків, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачено накладення штрафу на фізичну особу – підприємця від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – передбачено штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторні порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, передбачено накладення штрафу на від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно інформуємо, що з єдиного внеску відсутній строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені. Також не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ та її списання.

Для того, щоб платники податків правильно подавали до органів ДПС звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску податкова служба підготувала відеоурок. Зокрема, переглянувши п’ятий відеоурок, платники зможуть дізнатися, як створити та правильно заповнити в Електронному кабінеті цей звіт, а також підписати та відправити його до контролюючого органу.

Інформацію щодо реквізитів рахунків, на які необхідно сплачувати єдиний внесок розміщено на офіційному веб-порталі Територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки».

Довідково: до Пенсійного фонду суб’єктами господарювання сплачено 3,9 млрд грн єдиного внеску. Сума надходжень ЄСВ у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 206,8 млн гривень.

 

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

05.10.2020

  У Державній податковій службі нагадують, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема,

– зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);

– обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

– встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Основні правила під час здійснення розрахунків із покупцями

05.10.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує власників РРО про основні вимоги під час здійснення готівкових та безготівкових розрахунків із покупцями.

Ці вимоги передбачені п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547. Зокрема, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані виконувати ряд вимог.

Зокрема :

– у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (абзац одинадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

– створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547).

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?

05.10.2020

Платником акцизного податку (далі – платник) є, зокрема особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 1 примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України» в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять тютюн, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Отже, тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т.ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (абзац одинадцятий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» зі змінами (далі – Положення).

Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), Положенням передбачено друк у фіскальному чеку – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення (п. 2 розділу ІІ Положення).

Базою оподаткування акцизним податком є, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Отже, тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 114.03 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Податковий борг можна погасити за рахунок помилково чи надміру сплачених податкових зобов’язань

01.10.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківські області повідомляє, що платник податків має право погасити податковий борг за рахунок помилково або надміру сплачених ним сум інших податкових зобов’язань. Платник може також повернути надміру сплачені кошти на власний рахунок, проте лише за у мови відсутності податкового боргу, або ж його повного погашення. Це передбачено ст.43 Податкового Кодексу України.

Щоб скористатися даним правом, платнику податків необхідно подати до територіальних органів ДПС заяву в довільній формі  протягом 1095 днів від дня виникнення помилково чи надміру сплаченої суми чи пені.

В заяві слід зазначити напрям перерахування коштів:

– на погашення грошового зобов’язання чи податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

– на банківський поточний рахунок платника податків;

– на повернення коштів у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повернення платнику податків помилково чи надміру сплачених коштів здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Однак, надміру сплачений  податок з доходів фізичних осіб, що розраховується на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку, може зараховуватися лише для  перекриття зобов’язань даного податку у майбутніх періодах.

До речі, подати заяву на повернення чи перекидання надміру або ж помилково сплачених коштів платник може й за допомогою Електронного кабінету. Нагадаємо, що за допомогою даного сервісу можна сформувати та надіслати до органів податкової служби також податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Крім того, платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.

Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?

01.10.2020

Податківці нагадують, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280). Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128». 

 

Щодо програмування кодів УКТ ЗЕД при продажу алкогольних коктейлів

22.09.2020

У державній податковій службі нагадують, що з 01.08.2020 набрали чинності зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання попереднього програмування кодів згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів.

З огляду на це звертаємо увагу платників податків, що алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Суб’єкти господарювання при продажу алкогольних коктейлів зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, із зазначенням у такому розрахунковому документі попередньо запрограмованого коду УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів.

Так, правовідносини у цій сфері регулюються Законом № 265 та Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

Відповідно до ст. 1 Закону № 674, який набрав чинності 03.07.2020, митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.

Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).

Зазначеним наказом, зокрема, визначено, що код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2012 року) повторно застосовано для коду  УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них. Тобто фактично код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 674 не змінено.

Згідно з Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 (із змінами, внесеними наказом ДФС від 11.01.2019 № 20), товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов’язкових реквізитів є, зокрема, код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (у тому числі алкогольних коктейлів).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/433883.html

Закон України № 466 : нові правила надання податкових консультацій

22.09.2020

З   23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

► визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);

► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі платникам необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до  п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

Списання безнадійного податкового боргу

22.09.2020 

Під терміном «безнадійний» розуміється (п. 101.2 ст. 101 ПКУ):

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка:

– визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

– померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

– понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством. Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1231.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.

 

Програмні РРО

19.09.2020

Фахівці ДПС  інформують суб’єктів господарювання, що з першого серпня поточного року впроваджено систему функціонування ПРРО і це є першим етапом змін, передбачених новаціями до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. На сьогодні кожен суб’єкт господарювання може обрати реєстратор розрахункових операцій (РРО), який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, – класичний РРО чи програмний РРО (ПРРО). Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати ПРРО, які встановлені на гаджети.

Звертаємо увагу, що ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію ПРРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

Ознайомитись з актуальними інформаційними матеріалами щодо запровадження, реєстрації та застосування ПРРО можна у банері «Програмні РРО», що функціонує на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

 

Маєте податковий борг понад 1020 гривень? – Чекайте на податкову вимогу!

19.09.2020

У Державній податковій службі  нагадують, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.

Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

 

Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування ЄСВ

19.09.2020

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 .

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄВ.

Випадки скасування реєстрації РРО

19.09.2020

Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання – фізична особа-підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Оренда нерухомого (рухомого) майна юрособою у фізособи: чи є база нарахування єдиного внеску?

19.09.2020

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи.

Шановні громадяни, якщо вам стали відомі факти порушення трудового законодавства повідомте податкову службу області

17.09.2020

Про факти виявлення неоформлених найманих працівників, виплати заробітної плати «в конверті» громадяни можуть повідомити ГУ ДПС в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,20 чи на електронну скриньку if.offiicial@tax.gov.ua. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Нагадаємо, наймані працівники, що погоджуються на такі умови оплати праці усвідомлено позбавляють себе соціальних гарантій, зокрема права на оплату за тимчасову непрацездатність, допомогу по вагітності та пологах, виплату допомоги по безробіттю у випадку втрати роботи, одержання гідної пенсії тощо.

Звертаємо увагу, що 03.02.2020 набрав чинності Закон України від 12.12.2019 № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», зокрема щодо зменшення штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства. Згідно з положеннями цього закону, з 03.02.2020 року застосовуються нові розміри штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства, зокрема:

• за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ – штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 30 МЗ);
• за повторне порушення протягом двох років з дня виявлення першого порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.

Винятки: для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку I–III груп, за таке саме порушення, вчинене вперше, замість штрафу передбачається письмове попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення;

• за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці штраф у розмірі 2 мінімальних зарплат за кожного працівника щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 10 МЗ);
• за недотримання гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків передбачених законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» штраф у розмірі 4 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 10 МЗ). Винятки: для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і є платниками єдиного податку 1-3 груп – попередження;
• за недопуск до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» штраф у розмірі 16 мінімальних зарплат (до 03.02.2020 року було 100 МЗ);
• за порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абз. 2-7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України – штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати за кожне таке порушення. За повторне впродовж року з дня виявлення порушення 2 розміри мінімальної зарплати за кожне таке порушення.

Дії платника ПДВ у разі віднесення його до переліку ризикових

17.09.2020 

Постановою від 11.12.2019 № 1165 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У разі віднесення платника податку до переліку ризикових, відповідно до п. 1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» першочергово необхідно надати документи на виключення з переліку ризикових. Алгоритм дій платника визначено у Постанові №1165.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

До документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відносяться:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження.

Рішення платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

 

Місце проживання керівника є основним місцем обліку юридичної особи або місце проживання підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність. Як заповнити повідомлення за ф. № 20-ОПП?

15.09.2020

Як інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, якщо місце проживання керівника (засновника) є основним місцем обліку юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то така юридична особа/фізична особа – підприємець повинні подати до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП з інформацією про даний об’єкт оподаткування. Таке повідомлення необхідно подати протягом 10 робочих днів після проведення державної реєстрації юридичної особи/реєстрації підприємницької діяльності.

У такому випадку повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням таких особливостей:

У Графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» – зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, наприклад «682 – квартира», «685 – житловій будинок», «293 – котедж» тощо.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 2 – експлуатується або 8 – орендується.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

Нагадаємо, відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

ДПС вживає заходи щодо забезпечення функціонування механізму «КЕШБЕК»

15.09.2020

Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» визначено функціонування механізму «КЕШБЕК».

Механізм «КЕШБЕК» передбачає можливість компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар або послугу, якщо йому було надано розрахунковий документ, інформація про який відсутня в базах даних ДПС. Цей механізм запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд мають всі обов’язкові реквізити чеків РРО.

Можливість перевірки покупцем наявності чека у базі чеків ДПС перебачено статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Покупець має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

Формування покупцем скарги у кабінеті платника (подання скарги у паперовому вигляді) визначено вимогами п.п. 14.1.278 і 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Статтею 16-1 Закону № 265 визначено вимоги до скарги, які саме дані громадянин – скаржник повинен вказати у скарзі.

Розгляд ДПС скарги, аналіз бази чеків та підготовка інформації для повідомлення заявника про наявність чи відсутність чека у базах ДПС здійснюється із врахуванням вимог Закону України від 02 жовтня 1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Організація та проведення фактичної перевірки здійснюватиметься у відповідності до вимог пункт 73.3 ст. 73 та ст. 80 Податкового кодексу України – підстава для перевірки.

Пунктом 1 статті 17 Закон № 265 встановлено штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України передбачається добровільна сплата штрафних санкцій або сплата за результатами вжитих заходів до стягнення.

Після інформування скаржника про сплату штрафних санкцій, скаржником оформляється заява на отримання компенсації у Державному казначействі відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2019 №787.

Формування ДПС висновку про виплату коштів заявнику для Держказначейства, відбувається у термін до 5 днів після сплати штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО, відповідно до вимог п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, ст. 25 Закону № 265.

Перерахування Держказначейством коштів на рахунок скаржника – у термін до 5 днів після отримання висновку ДПС, як це передбачено п.п 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 та п. 43.5 ст. 43, п. 113.4 ст 113 Податкового кодексу України.

Наразі ДПС розроблено та надіслано до Міністерства фінансів України проект наказу МФУ від 11.02.2019 №60 «Про затвердження порядку інформаційної взаємодії ДПС, ДКС, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам сум грошових зобов’язань».

 

Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються

15.09.2020

Відповідно до п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

За несвоєчасну сплату розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань) передбачена відповідальність

11.09.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом.

Нагадаємо, відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24, п. 19 прим. 1.1, ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Останній день для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу – 15 вересня

ДПС повідомляє, що відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Звертаємо увагу, 15 вересня останній день для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування чи на іншу групу платника єдиного податку.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Так, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

Нагадаємо, що у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Підприємець не може бути платником єдиного податку першої групи у разі роздрібної торгівлі в магазині, який розташовано на території ринку

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Так, відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Як у податковій обліковуватимуть осіб, котрі займаються незалежною професійною діяльністю

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдосконалюється порядок обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставами для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Закон України № 466: нагадування для платників рентної плати

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема e частині справляння рентної плати.

Законом № 466 внесено зміни щодо критеріїв застосування ставок рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року необхідно було здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;

► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.

 

Податкові зміни: оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

ДПС  роз’яснює деякі аспекти практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.

Так, що Законом № 466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітногоподаткового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Отже, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою – 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна — 18 відсотків.

При продажу (обміні) першого та другого об’ єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

 

Порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій

20.08.2020

Як повідомили в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області, для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою № 1-ПРРО. Реєстраційна заява за формою № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмних РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО

Про реєстрацію програмних РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав.

Звертаємо увагу, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник податку має повідомити контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

Нагадаємо, застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

 

Підприємцям на загальній системі оподаткування змінено перелік витрат

20.08.2020

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування (набрав чинності з 23.05.2020 року).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ):

– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;

– суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

– платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.

Разом з тим до складу витрат не включаються:

– ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

– акцизний податок,

– податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

 

Громадяни мають пільги зі сплати земельного податку

18.08.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку.

Зокрема, звільняються від сплати:

– особи з інвалідністю першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 Звільнення від сплати податку передбачене для відповідної категорії фізичних осіб на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. Зокрема:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; 

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0, 25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; 

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; 

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; 

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Також від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Крім того, п. 281.4 ст. 281 Податкового кодексу передбачено, якщо фізична особа, яка звільнена від сплати податку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Нагадаємо, Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу щодо пільг із плати за землю з фізичних осіб.

Так, відповідно до нової редакції п. 281.4 ст. 281 Податкового кодексу України уточнюється правило користування пільгою при наявності у фізичної особи декількох земельних ділянок.

Зокрема, якщо фізична особа, що має право на пільгу, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених у п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі надання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Крім того, новим п. 281.5 ст. 281 Податкового кодексу передбачено, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року або така фізична особа набуває права власності на земельні ділянки одного виду використання, то така особа подає заяву про застосування пільги до податкового органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Також, ст. 286 Податкового кодексу доповнено п. 286.1, відповідно до якого у випадку подання платником податку до податкової служби правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про які відсутні у базах даних ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

 

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020

18.08.2020

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

► об’єкт житлової іпотеки придбавається;

► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 

31 серпня 2020 р. – кінцевий термін подання заяв на списання сум заборгованості з єдиного внеску

17.08.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що граничний термін подання фізичними особами – підприємцями та самозайнятими особами заяв на списання сум заборгованості з єдиного внеску – 31 серпня 2020 року.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 13.05.2020 № 592-IX до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», списанню за заявою платника підлягають суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску фізичним особам – підприємцям, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи-підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування для списання заборгованості з єдиного внеску, повинні звернутись до державного реєстратора за місцем знаходження реєстраційної справи та написати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, якщо така заява не подавалась раніше. Крім цього, вони повинні подати звітність за 2017-2020 роки до податкового органу, якщо така звітність не подавалась раніше та написати заяву довільної форми про списання заборгованості.

Особам, які проводили незалежну професійну діяльність необхідно подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність єдиного внеску за період 2017-2020 роки, якщо вона не була подана раніше.

Податковий орган може відмовити в списанні заборгованості з єдиного внеску, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до 03.06.2020 року, або суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті в порядку встановленому Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

На підставі змін внесених Законом України від 13.05.2020 № 592-IX до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку. За результатами перевірки може бути прийняте рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

 

Спрощенці І-ІІІ груп мають подати декларацію з земельного податку за надані в оренду земельні ділянки та ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду, до 20 серпня

14.08.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що з 1 липня п.р. платники єдиного податку першої – третьої груп, які є власниками земельної ділянки або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці у разі надання в оренду земельної ділянки, окремої будівлі, споруди або їх частини, зобов’язані сплачувати податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) з урахуванням прибудинкової території на загальних підставах.

Водночас таким платникам необхідно самостійно обчислити суму плати за землю з липня по 31 грудня 2020 року та до 20 серпня 2020 року подати до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з розбивкою нарахованої суми рівними частками за місяцями.

При цьому, платники мають право щомісяця подавати звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання річної податкової декларації. Таку декларацію слід подавати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Слід зазначити, що у разі використання платниками єдиного податку першої – третьої груп земельної ділянки, окремої будівлі, споруди або їх частини для провадження господарської діяльності, такі платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 1 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки.

Нагадаємо, відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

 

При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО

14.08.2020

При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.03).

 

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

14.08.2020

Державна податкова служба України інформує, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ).

Наказом затверджено:

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;

Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.

Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно.

Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.

Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

 

Порядок реєстрації реєстратора розрахункових операцій

12.08.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Посадова особа ДПС не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за формою № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО. Також, в ДПС формують та резервують фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилають до центру сервісного обслуговування довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію центр сервісного обслуговування надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО.

Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Зазначимо, протягом трьох робочих днів з дати надсилання до центру сервісного обслуговування довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи. Зокрема, внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

 

Шановні платники земельного податку!

11.08.2020

Якщо Ви не отримали податкові повідомлення – рішення по земельному податку, зверніться до органу Державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:   

– розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Для звірки даних щодо нарахованого земельного податку можете звернутись до органу Державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Час роботи понеділок-четвер: з 08.00 до 17.00, п’ятниця з з 08.00 до 15.45, обідня перерва з 12.00 до 12.45.

Також чекаємо на звірку платників, які набули у власність земельні ділянки у 2019 та 2020 роках.

Довідка за телефоном:

Тисменицька ДПІ: (03436)24121

 

Інформаційний лист № 15. Cплата частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку: Закон України № 466

11.08.2020

Інформаційний лист № 15. Cплата частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку: Закон України № 466
Темою 15-го інформаційного листа від ДПС стали новації щодо сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, передбачені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а також Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

– Які повноваження мають контролюючі органи щодо адміністрування сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку?

– Яку звітність мають подавати до контролюючих органів платники частини чистого прибутку (доходу) та платники дивідендів на державну частку?

– Які звітні (податкові) періоди визначені Кодексом для подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за якою формою він подається? 

– Як господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі повинні сплачувати грошові зобов’язання за звітний рік?

Відповіді на ці та інші питання читайте в інформаційному листі, який можна завантажити тут.

 

Відкритість. Доступність. Прозорість

11.08.2020

Державна податкова служба України відкрита до інформаційного співробітництва з платниками податків, засобами масової інформації, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими установами та організаціями.

Служба здійснює інформаційну взаємодію з понад 50 органами державної влади, у тому числі з правоохоронними органами, та забезпечує передачу більше 150 наборів даних з інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС.

Варто зазначити, що Державна податкова служба України – серед відомств, що є абсолютними лідерами по відкритості. ДПС здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=). 

На цих інформаційних ресурсах податкова служба оновлює 41 основний набір даних. Завдяки їх оприлюдненню користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів.

За останні 3 місяці ДПС реалізовано та реалізовується більше ніж 10 проєктів з надання доступу правоохоронним органам до інформації з  інформаційних ресурсів ДПС, як у вигляді обміну даними, так і доступу до ІТС ДПС у режимі реального часу.

Також тимчасовій слідчій комісії (ТСК) систематично надається інформація та організовано автоматизовані робочі місця для роботи в ІТС ДПС.

У результаті реалізації таких проєктів правоохоронні органи та ТСК володіють та володітимуть відповідно обсягом інформації, що надаватиме можливість повного оперативного контролю за поточним адмініструванням податків.

На сьогодні ДПС щоденно обробляється понад 40 тис. запитів. З Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом 2020 року надано більше 6 млн повідомлень на запити, що надходять у рамках інформаційного співробітництва.

 

Якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу

06.08.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області нагадує, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.

Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

 

Введено нові штрафи для нотаріусів та рієлтерів за неповідомлення про укладення договорів оренди

06.08.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» введено нові штрафи для нотаріусів та рієлтерів за неповідомлення про укладення договорів оренди.

Зокрема, пунктами 119¹.1, 119¹.2 статті 119¹ Податкового кодексу України визначено, що порушення нотаріусом порядку або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії та порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості – передбачають накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

За такі повторні дії вчинені суб’єктом протягом року до якого вже було застосовано штраф за аналогічні порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Нагадаємо, відповідно до п.п 170.1.5 ПКУ у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця. Повідомлення про нотаріальне посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості надсилаються державними та приватними нотаріусами до органів державної податкової служби у день посвідчення таких договорів. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості».

Крім того, інформуємо, що нотаріус який посвідчує договір з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами щокварталу має подавати до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи її до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Підпунктом 170.1.6 ПКУ передбачено, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації за встановленою формою. Форма Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497. Слід зазначити, що Інформація про укладені цивільно-правові договори (угоди) подається платниками до контролюючих органів в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, а саме: протягом 40 календарних днів.

 

З 1 липня спрощенці І-ІІІ груп мають сплачувати земельний податок за ділянки, які вони здають в оренду, та ділянки на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду

03.08.2020

З 1 липня 2020 року у платників єдиного податку першої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 16.01.2020  № 466-IX, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 1 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Також, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання річної податкової декларації. Таку декларацію слід подавати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Звертаємо увагу, у разі зміни протягом року об’єкта або бази оподаткування платник плати за землю має подати до податкового органу податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Тобто платникам-єдинникам, які з 1 липня п.р. стали платниками земельного податку, декларацію необхідно подати до 20 серпня 2020 року. У такій декларації слід обчислити суму земельного податку за період з липня по 31 грудня 2020 року.

Скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за розрядами

03.08.2020

Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято Закон України №466 « Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків , усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», згідно із яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.

Таким чином, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які  виписані суб’єктами лісових відносин до 01 липня 2020 року залишаються без змін, а з набранням чинності Закону України від 16 січня 2020 року № 466 порядок справляння Рентної плати, застосовуються до виписаних лісорубних та лісових квитках з 01 липня 2020 року.

 

Особа з інвалідністю в наслідок війни одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни: що з ПСП?

03.08.2020

ДПС  звертає увагу, що п.п. «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 %. ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.

Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі – Порядок).

Підпунктом 7 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.

Водночас, згідно з п. 12¹ постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

 

Сплата майнових податків громадянами

22.07.2020

Сімейні фермерські господарства мають право на отримання часткової компенсації єдиного внеску

20.07.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що Міністерством аграрної політики та продовольства України за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств» передбачено механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Така фінансова допомога надається фермерським господарствам із статусом сімейних фермерських господарств.

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до ст. 8¹ Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

Доплата буде надаватися у таких розмірах:

– 0,9 мінімального страхового внеску — перший рік;

– 0,8 мінімального страхового внеску — другий рік;

– 0,7 мінімального страхового внеску — третій рік;

– 0,6 мінімального страхового внеску — четвертий рік;

– 0,5 мінімального страхового внеску — п’ятий рік;

– 0,4 мінімального страхового внеску — шостий рік;

– 0,3 мінімального страхового внеску — сьомий рік;

– 0,2 мінімального страхового внеску — восьмий рік;

– 0,1 мінімального страхового внеску — дев’ятий та десятий роки.

Доплата надаватиметься членам/голові сімейного фермерського господарства виключно за умови, що вони сплачують внесок у сумі не менш як:

– 0,1 мінімального страхового внеску — перший рік;

– 0,2 мінімального страхового внеску — другий рік;

– 0,3 мінімального страхового внеску — третій рік;

– 0,4 мінімального страхового внеску — четвертий рік;

– 0,5 мінімального страхового внеску — п’ятий рік;

– 0,6 мінімального страхового внеску — шостий рік;

– 0,7 мінімального страхового внеску — сьомий рік;

– 0,8 мінімального страхового внеску — восьмий рік;

– 0,9 мінімального страхового внеску — дев’ятий та десятий роки.

Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства за встановленою формою.

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Нагадаємо, 1 січня 2020 року набрала чинності постанова Кабміну від 22.04.2019 року №565, якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

У разі порушення нових правил застосування РРО з 01.08.2020 законодавством передбачені штрафні санкції

20.07.2020

Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджується ряд новацій, зокрема у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

За незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020.

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.

Водночас звертаємо увагу, що додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами не встановлюється.

Щодо переліку витрат підприємця на загальній системі оподаткування

20.07.2020

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено статтею 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено пунктом 177.4 статті 177 ПКУ.

Звертаємо увагу, що Законом України від 16.01.2020 N 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ.

Так, абзац 4 підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПКУ викладено в новій редакції, а саме:                                              не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177.

Згідно з підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до сладу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарськогої діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

– витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

– витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

– проведення поточного ремонту;

– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

– земельні ділянки;

– об’єкти житлової нерухомості;

– легкові автомобілі.

 

Сплатити ЄСВ за другий квартал ФОПи мають до 20 липня

13.07.2020

У ДПС звертають увагу,  що Законами України №533-ІХ від 17.03.2020 та №591-ІХ від 13.05.2020 було звільнено від сплати ЄСВ «за себе» фізичних осіб підприємців, незалежно від системи оподаткування, фізичних осіб які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств за березень, квітень, травень.

При цьому, такі платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.

Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.

Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року, до набрання чинності Законом № 533, такі суми зараховуватимуться податковими органами (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені по цьому внеску), відповідно до Закону про ЄСВ, крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітний період у Звіті.

Тобто, за ІІ квартал 2020 року мінімальна сума ЄСВ до сплати «за себе» у ФОП, незалежно від системи оподаткування і групи, буде становити 1039,06 гривень. Сплатити єдиний соціальний внесок фізичні особи – підприємці мають до 20 числа місяця, що настає за кварталом, тобто до 20 липня 2020 року.

З 1 серпня новації в застосуванні РРО при проведенні розрахункових операцій

13.07.2020 

Із 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання, які зобов’язані здійснювати розрахункові операції, через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО повинні попередньо програмувати найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), ціну товарів (послуг) та їх кількості. Їм необхідно вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в обліку. Це передбачено змінами до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Слід наголосити, що у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та їх кількості, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансова санкція у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Актуальна інформація щодо впровадження програмних РРО розміщена в банері “НОВІТНІ РРО”

13.07.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що з метою інформування платників податків з питань впровадження програмних РРО ДПС України створено банер «Програмні РРО». Банер розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в ньому розміщується актуальна інформація, пов’язана із таким впровадженням, а також про посадових осіб ДПС, які супроводжують цей напрям роботи.

Нагадаємо, правові підстави для впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій визначено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який набере чинності з 1 серпня 2020 року.

Відповідно, вже з 1 серпня платники податків зможуть застосовувати при розрахунках зі споживачами програмні реєстратори розрахункових операцій. Такі РРО мають численні  переваги. Зокрема, реєстрація програмних РРО буде відбуватися у режимі онлайн в електронному кабінеті, а їх використання стане простішим, дешевшим, а також швидшим для бізнесу, адже користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та передачу (отримання) даних. Також передбачено автоматичний режим створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника.

До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції

06.07.2020

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.

Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі  1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

Фізичні особи можуть сплатити податкові платежі через Електронний кабінет

06.07.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

УВАГА! Змінено графік роботи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Центрів обслуговування платників

01.07.2020

На період дії постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» Головне управління ДПС в Івано-Франківській області працює за наступним графіком:

з понеділка по четвер: з 08.00 год. до 17.00 год.;

п’ятниця: з 08.00 год. до 15.45 год.;

обідня перерва з з 12.00 год. до 12.45 год.

Звертаємо увагу, що надання адміністративних послуг у Центрах обслуговування платників (ЦОП) здійснюється за таким графіком (з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні 2 години на 10-15 хв.):

з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю – до 15 год. 45 хвилин),

обідня перерва – з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хвилин.

Для зменшення скупчення відвідувачів рекомендуємо платникам податків здійснювати візит до Центрів обслуговування платників за попереднім записом на конкретну годину прийому. Перелік телефонів Центрів, за якими здійснюється попередній запис розміщено за посиланням https://if.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

До Центрів платники мають право заходити тільки у захисній масці, гумових рукавичках та після дезінфекції рук. Дезінфікуючі засоби для працівників та відвідувачів розміщені в кожному Центрі. Громадяни, які мають ознаки інфекційних захворювань та без масок у приміщення Центрів допускатися не будуть.

Також передбачено обмеження кількості одночасного перебування людей в залах обслуговування Центрів (на одного працівника Центру – один відвідувач) та дотримання відстані між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень не менше ніж 1,5 метри.

Приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки, електронну пошту, режим листування в Електронному кабінеті та поштою.

Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему оподаткування

01.07.2020

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року  № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.
Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від    23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

 

Списання боргу з ЄСВ «сплячих» ФОП. Хто і як може скористатись?

22.06.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 р. доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

Списання заборгованості з ЄСВ передбачене Законом України від 13.05.2020 р. № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» та діє з 03.06.2020 р.

Для цього фізичним особам-підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності ЗУ №592 (з 03.06.2020 р.) необхідно подати державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 03.06.2020 р., якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 03.06.2020 р., якщо вона не була подана раніше.

Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного соціального внеску в довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 р. приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Крім того, Закон №592 передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізичних осіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Виробники сільськогосподарської продукції зможуть застосовувати особливий річний період

22.06.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що з запровадженням Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 Податкового кодексу України та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ стосовно визначення сільськогосподарської продукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції з 01 липня минулого року до 30 червня наступного року.

Так, визначення сільськогосподарської продукції, наведене у підпункті 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Зокрема, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Тепер виробники сільськогосподарської продукції подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Як отримати податковий номер для дитини

19.06.2020

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422650.html повідомила наступне.

Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна наступним чином.

1. Шляхом подання документів до контролюючого органу

Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

2. Шляхом подання документів в електронній формі

На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.

3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»

Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:

– за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;

– особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

З 1 липня вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску платники зможуть отримати в електронній формі

19.06.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області  інформують, що Законом України від 16.01.2020 р. N 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких змінено порядок надсилання податковим органом платникам єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Зокрема, передбачено, що вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в електронній формі, в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Зазначені зміни наберуть чинності з 1 липня 2020 року.

 

16.06.2020

ЗУСТРІЧ КЕРІВНИЦТВА ТИСМЕНИЦЬКОГО УПРАВЛІННЯ  З ГОЛОВОЮ ЯМНИЦЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

    В рамках плідної співпраці на зростання соціального розвитку та збільшення надходжень до місцевих бюджетів відбулася зустріч начальника Тисменицького  управління ГУ ДПС в Івано-Франківській Олега Адамовича з головою Ямницької сільської ради об’єднаної територіальної громади Романом Крутим за участю начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Івана Пилипенка та начальника відділу по роботі з податковим боргом Марії Бурянної.

   Основними питаннями, які обговорювалися на зустрічі були питання щодо спільної роботи по пошуку додаткових ресурсів наповнення місцевих бюджетів,  забезпечення погашення заборгованості з податків та зборів, єдиного соціального внеску, вжиття заходів щодо детінізації відносин у сфері зайнятості населення,  декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році та інші.

  Про стан заборгованості зі сплати місцевих податків і зборів фізичними особами-підприємцями, юридичними особами та громадянами, які зареєстровані на території територіальної громади повідомила начальник відділу по роботі з податковим боргом Марія Бурянна.

   За словами посадовиці, з метою забезпечення надходження сум податкового боргу податківцями на постійній основі вживаються заходи, передбачені чинним законодавством. Це зокрема, надсилання податкових вимог,  проведення співбесід, направлення боржникам податкових вимог і стягнення грошових коштів за інкасовими дорученнями, реалізація заставного майна тощо.

  Іван Пилипенко звернув увагу на таких напрямках спільної роботи як додаткового залучення до оподаткування об’єктів житлової та не житлової нерухомості, земельних ділянок сількогосподарського призначення та  лісового фонду, залучення до оподаткування суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації, детінізація відносин у сфері зайнятості населення та залучення до декларування осіб, які здійснюють сезонні польові роботи.

   Підводячи підсумки зустрічі, Олег Адамович зазначив, що наповнення місцевих скарбниць залежить від багатьох чинників: це і планування надходжень, і встановлення та затвердження ставок та пільг при оподаткуванні, адміністрування та контроль за повною та своєчасною сплатою податків і зборів, і сумлінного ставлення платників до виконання свого обов’язку щодо сплати податків. За словами Олега Адамовича, для забезпечення наповнення місцевих бюджетів, особливу увагу необхідно надавати як контролю за своєчасною сплатою податкових платежів так і погашенню заборгованих сум.

     Зустріч пройшла у форматі конструктивного обговорення нагальних питань, що виникають у органів місцевого самоврядування.

 

Єдиний соціальний внесок: усунено дискримінацію за колом платників

16.06.2020

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області інформують, що Закон України від 13.05.2020 р. № 592-IX “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” (далі – Закон № 592) опубліковано 02.06.2020 в офіційному виданні «Голос України».

Закон № 592 набирає чинності з 01.01.2021 року, окрім п. 5 розділу I Закону № 592, який набрав чинності з 03.06.2020 року.

Тому із 03.06.2020 р. діють норми, які стосуються списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) з числа фізичних осіб – підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки,якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Для цього платники упродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 подають:

• фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592, якщо вона не була подана раніше;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄВ та звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Крім того, Закон № 592 передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізосіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них,з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

 

Чи може продавати столове вино ФОП без придбання відповідної ліцензії та чи застосовується при цьому РРО?

16.06.2020

   Фізична особа-підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування може здійснювати роздрібний продаж столових вин без наявності ліцензії на право роздрібного продажу алкогольних напоїв. При цьому застосування РРО є обов’язковим.

   Вимоги Закону №481/95 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

    Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

  Отже, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися ФОП на загальній системі оподаткування без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.  При цьому розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), необхідно здійснювати із обов’язковим використанням РРО, у відповідності до вимог п.1 ст.3 Закону №265/95.

 

Розширено функції Електронного кабінету платника

04.06.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» удосконалено та розширено можливості Електронного кабінету платника.

Зокрема абзаци перший і другий п. 42¹.2 ст. 42 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якого Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи, шляхом:

– перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

–  отримання платниками податків копій наказів та повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів, заперечень до результатів перевірок, пояснень платника;

–  подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.

Крім того, платник податків шляхом надсилання через Електронний кабінет повідомлення з документальним підтвердженням фактів, викладених у ньому, має можливість виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про себе.

Після встановлення достовірності та або верифікації даних податковий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення внести відповідні виправлення до інформаційної бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Контролюючий орган звільняється від такого обов’язку у випадках, якщо платником податків не було надано підтвердження фактів, викладених у повідомленні.

Вищезазначені норми закону набрали чинності 23.05.2020 року.

 Зміни щодо плати за землю з фізичних осіб

04.06.2020

Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу щодо плати за землю з фізичних осіб. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Так, відповідно до нової редакції п. 281.4 ст. 281 Податкового кодексу України уточнюється правило користування пільгою при наявності у фізичної особи декількох земельних ділянок 

Зокрема, якщо фізична особа, що має право на пільгу, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених у п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі надання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Крім того, новим п. 281.5 ст. 281 Податкового кодексу, передбачено, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року або така фізична особа набуває права власності на земельні ділянки одного виду використання, то така особа подає заяву про застосування пільги до податкового органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Також, ст. 286 Податкового кодексу доповнено п. 286.1, відповідно до якого у випадку подання платником податку до податкової служби правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про які відсутні у базах даних ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться податковими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) / надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичних осіб-підприємців звільнено від сплати єдиного внеску і за травень 2020 року

04.06.2020

В Головному управління ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» звільнено від сплати єдиного внеску за себе з 1 по 31 травня 2020 року фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Крім того, продовжено термін незастосування штрафних санкцій за порушення сплати єдиного внеску та несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину.

Нагадаємо, Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за себе з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такі періоди. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

04.06.2020

Відповідно до п.8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями (далі- Порядок №547) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (далі- реєстраційна заява за ф.№1-РРО) (додаток 1до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі- РРО), якщо:

– РРО вже зареєстрований;

– модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

– РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній вреєстраційній заяві за ф.№1-РРО;

– центр сервісного обслуговування (далі- ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

– в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

– щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф.№1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3ст. 63Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

– суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань;

– суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф.№1-РРО;

– суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

– щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

– у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

– екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів.

Зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

01.06.2020

    В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. 

   Зокрема:

1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

   Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має змогу отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.

   Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

  Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.
5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

   У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

  Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами  №№ 128 та 129 відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Чи може надавати послуги платник єдиного податку другої групи суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування?

25.05.2020

Виготовлення фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі, є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Так, нормами статті 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами визначено, що платники єдиного податку другої групи – це фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умов, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з статтею 14 Податкового кодексу давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Тобто виготовлення фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі, є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику.

 

Подбайте про свій соціальний захист – своєчасно сплатіть єдиний внесок!

25.05.2020

Вчасне здійснення державою зобов’язань перед громадянами, а саме: виплата пенсій і надання соціальних допомог, напряму залежить від наповнюваності державних цільових фондів за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У випадку несплати єдиного внеску у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.

Слід пам’ятати, що єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті, незалежно від фінансового положення платника.

Тисменицьке управління ГУ ДПС в Івано_Франківській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу на зміни, які діють з 18.03.2020 та котрі мають підтримати платників податків на період заходів, що спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тимчасово, за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе:

– фізичні особи – підприємці, у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування;

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

– члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують, чи користуватися їм таким правом.

Роботодавці, зокрема й згадані вище особи, які мають найманих працівників, зобов’язані сплачувати єдиний внесок із зарплати своїх працівників. Їх звільнили лише від штрафних санкцій (визначені ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями) на період з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за такі порушення:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.

Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року усім платникам єдиного внеску пеня не нараховується.

Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до набрання чинності змін, такі суми зараховуватимуться (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені з цього внеску), крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітній період у звіті.

ГУ ДПС звертається до платників податків дотримуватися норм діючого законодавства при сплаті єдиного внеску.

А тим фізичним особам – підприємцям, хто не отримує дохід і фактично не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, – ініціювати процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих.

 

Суб’єкти господарювання при реалізації підакцизної продукції з 1 серпня п.р. зобов’язані у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД

25.05.2020

Як повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, суб’єкти господарювання з 1 серпня 2020 року зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність передбачено п. 7 ст. 17 Закону № 265 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:

– спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

– тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

– пальне;

– автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

– електрична енергія.

 

Зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів)

25.05.2020

 

Алгоритм дій ФОП при закритті підприємницької діяльності

21.05.2020

 

Своєчасно сплачуємо єдиний соціальний внесок

21.05.2020

 

Ключові дати застосування реєстраторів розрахункових операцій для підприємців-платників єдиного податку відтерміновано

21.05.2020

Як повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області ключові дати застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами для підприємців-платників єдиного податку відтерміновано. Це передбачено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX, який вніс зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Зокрема, з 1 жовтня 2020 року на 1 січня 2021 року перенесено обов’язкове використання РРО для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку ризикових сфер діяльності, які здійснюють продаж ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Використовувати РРО необхідно буде продавцям товарів через мережу інтернет, ресторанам, кафе, турагенціям та готелям.

На 1 квітня 2021 року перенесено застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), крім платників єдиного податку першої групи.

Крім того, на 1 серпня 2020 року перенесено  впровадження застосування програмних РРО, як альтернативи класичним (було з 19 квітня 2020 року). Тож, до 1 серпня 2020 року підприємці можуть застосовувати класичні РРО паралельно з програмними.

На 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК» (було з 1 жовтня 2020 року).

 

За використання роботодавцями праці неоформлених працівників передбачено відповідальність

21.05.2020

У разі використання роботодавцями праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян діючим законодавством передбачено значну фінансову відповідальність. Про це нагадують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Зокрема, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків Управлінням Держпраці застосовується штраф у 10 – кратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2020 році – 47230 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – розмір штрафу складатиме 14169 грн.

Довідково. З початку року фахівцями управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС в області проведено фактичні перевірки 73 суб’єктів господарської діяльності щодо виявлення неоформлених найманих працівників роботодавцями. За результатами контрольно-перевірочних заходів встановлено 25 суб’єктів господарської діяльності, які використовували працю 43 неоформлених найманих осіб без належного оформлення з ними трудових відносин та 3 випадки провадження фізичними особами господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. На 3 фізичних осіб складено протоколи про адміністративне правопорушення за провадження господарської діяльності без державної реєстрації та направлено в суд за місцем вчинення правопорушення.

Інформація про використання суб’єктами господарської діяльності праці найманих осіб без оформлення трудових відносин направлена до Управління Держпраці в Івано-Франківській області для вжиття відповідних заходів.

 

Центри обслуговування платників продовжують працювати згідно встановленого тимчасового режиму роботи

18.05.2020

Послаблення деяких карантинних обмежень з 11 травня поки що не вплинуло на зміну роботи Центрів обслуговування платників, що діють при Державних податкових інспекціях Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. Як і раніше вони працюють згідно встановленого тимчасового режиму роботи.

В зв’язку з цим в Головному управлінні ДПС в області наполегливо рекомендують платникам і надалі утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (онлайн або поштою).

Нагадаємо, що прийом відвідувачів у ЦОП відбувається за попереднім записом виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності, зокрема для видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків чи внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. При цьому візит до ЦОП здійснюється в обмеженій кількості, за наявності захисної маски та рукавичок.

Перелік телефонів, за якими платники можуть телефонувати в ЦОП, розміщено на офіційному порталі Територіальних органів ДПС у Івано-Франківській області у банері “Центри обслуговування”.

Прийом вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, відбувається через:

– скриньки для кореспонденції, які розміщені біля входу у ЦОП;

– режим листування в Електронному кабінеті;

– поштою за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, або за адресами ЦОП, зазначеними на офіційному порталі територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області;

– електронну пошту if.official@tax.gov.ua з дотриманням норм чинного законодавства.

Кваліфіковані електронні підписи можна безкоштовно отримати в пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, розташованих в Центрах обслуговування платників Івано-Франківської ДПІ ГУ ДПС за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20 та Калуської ДПІ за адресою: м. Калуш, вул. В.Стуса, буд. 2, каб. 107.

Прийом відвідувачів у відокремлених пунктах Акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДПС також здійснюється за попереднім записом у телефонному режимі з обмеженою кількістю відвідувачів:

м. Івано-Франківськ – (0342)77-19-05, cskra_09@ukr.net

м. Калуш – (03472) 6-28-71, cskra_0901@ukr.net

Звертаємо увагу, що отримати електронні довірчі послуги можна онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, що допомагає економити власний час та кошти. Також за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates можна повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом, який значно спрощує процедуру отримання електронних довірчих послуг.

Інформаційно-довідкові послуги платники податків можуть отримати зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0800501007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку) (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».

Дотримуймося правил і будемо здорові!

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

18.05.2020

У ДПС  нагадують, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи

18.05.2020

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, формується з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №733).

Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка надається платнику безоплатно.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Допомога по частковому безробіттю, перерахована роботодавцям Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не є базою нарахування єдиного внеску

18.05.2020

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину, за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Поняття часткове безробіття означає вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин (абз.24 п. 1 ст. 1 розд. І Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012).

Коло платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) та база нарахування ЄВ визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, базою нарахування ЄВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмежування видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ здійснюється згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5

Відповідно до п.3.2 розд.ІІІ Інструкції №5, допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям – підприємствам Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄВ.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись до кінця податкового року

18.05.2020

Фахівці податкової служби нагадують платникам податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook

 

Отримання в спадщину будинку: як проходить обчислення податку на нерухомість

12.05.2020

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з1січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника– починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Зауважимо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у

спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.

Яким чином здійснюється оподаткування? Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому ПК України для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної податкової служби здійснюється обрахування конкретних розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.

При цьому ПКУ передбачено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Така декларація має бути подана до 1 травня року, що настає за звітним (тобто у році, наступному за роком у якому було здійснене прийняття спадщини або отримання подарунку).

Нагадаємо, що відповідно до податкового законодавства сплата податку має бути здійснена до 1 серпня року, що настає за звітним.

 

Допомога підприємцям під час карантинних обмежень

12.05.2020

Кабінет Міністрів України постановою від 29 квітня 2020 р. N 330 затвердив Порядок використання коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку. 

Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою “Виплата допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками”. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

 

Платник податків, який не обрав інший спосіб оподаткування, з моменту реєстрації перебуває на загальній системі

12.05.202

Фахівці  ДПС  повідомляють, що усі платники податків підлягають взяттю на облік у контролюючих органах, незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.
При цьому, взяття на облік платників контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, які проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами.

Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
З моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 .

Як отримати дані для заповнення декларації дистанційно?

12.05.2020

Через пов’язані з карантином заходи термін подання щорічних декларацій за 2019 рік продовжено до 1 червня.

У зв’язку з карантином, у багатьох суб’єктів декларування виникло питання щодо збору даних для заповнення декларацій.

Нагадуємо, що усю необхідну інформацію можна отримати онлайн – не виходячи з дому.

За допомогою кваліфікованого електронного підпису можна скористатися такими  урядовими електронними сервісами:

– Державний реєстр речових прав на нерухоме майно ➡ https://bit.ly/2zeaaIQ – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

– Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ➡ https://bit.ly/35uO94s -інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;

– Електронний кабінет водія ➡ https://bit.ly/2YyQsSw – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

– Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України ➡ https://cabinet.tax.gov.ua/ – містить відомості про доходи;

– Портал електронних послуг Пенсійного фонду України ➡ https://portal.pfu.gov.ua/ – знадобиться, якщо ви отримували дохід у вигляді пенсії;

– Укрпатент ➡ https://bit.ly/2xxa7Hk – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходів, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».

З правилами користування зазначеними реєстрами можна ознайомитись на сайтах відповідних органів державної влади.

Важливо: інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.

 

Декларація про майновий стан і доходи подається до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи

12.05.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Фізична особа – платник податку подає Декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ). Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки)– Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Нагадуємо! Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Нагадаємо, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що Декларація, визначена статтею 179 ПКУ, подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації. При цьому абзац перший пункту 179.7 статті 179 ПКУ у 2020 році не застосовується.

 

Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити (відстрочити)

12.05.2020 

Податковий борг– це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

 

До податкової знижки можна включити витрати за навчання на військовій кафедрі

12.05.2020

Громадяни, які бажають повернути частину сплачених коштів за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, мають подати декларацію про майновий стан і доходи. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Для отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2020 року.

Разом з декларацією громадянам необхідно подати :

-довідку про доходи за звітний рік, в якій зазначається сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою), розмір та сума податкової соціальної пільги, сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб;

-копію паспорта особи, яка звертається за податковою знижкою;

-копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер);

-копії договорів;

-копії платіжних документів, які підтверджують здійснені платником податків витрати.

У разі компенсації вартості здобуття освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення також необхідно надати документи, які підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження дитини чи копію свідоцтва про вступ у шлюб).

Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Нагадаємо, податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи – підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують.

Податкова декларація подається платником податків в один із таких способів (за вибором):

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Декларацію про доходи з метою отримання податкової знижки громадяни мають право подати через Електронний кабінет платника

12.05.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що платники податків мають право подати декларацію на отримання податкової знижки через Електронний кабінет платника.

Податкова декларація про майновий стан і доходи з метою відшкодування податкової знижки подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків до 31 грудня 2020 року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, які підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів,робіт, послуг і їх покупця. У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

На допомогу громадянам на офіційному порталі Територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області функціонує банер «Деклараційна кампанія 2020», в якому розміщено копії нормативно-правових актів, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форму річної податкової декларації і зразок її заповнення, порядок подання декларації для отримання податкової знижки тощо.

Звертаємо увагу, для допомоги платникам податків Державна податкова служба підготувала ряд відеоуроків, зокрема:

як заповнити декларацію про майновий стан і доходи за посиланнями:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/1407838859418903/

як оформити запит на отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за посиланнями:

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6067.html

https://youtu.be/_SKY0auOjSk

https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/284290552557638/

 

Для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям необхідно отримати в податковій довідку про сплату єдиного внеску

05.05.2020

   Допомога працівникам по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

    Звертаємо увагу, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.

    Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) видану ДПС довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності;

2) заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом;

3) засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

4) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47¹ Закону України “Про зайнятість населення”.

     Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 306.

 

Які штрафні санкції застосовуються до роботодавців за недотримання законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками, виплати доходу таким найманим працівникам без оподаткування?

04.05.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області вкотре нагадують, що у разі якщо податківцями під час проведення документальної або фактичної перевірок виявлені порушення законодавства про працю, то посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксується факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України. Зокрема, за такі порушення  передбачено накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів – у розмірі 50 відсотків, втретє та більше – у розмірі 75 відсотків.

Крім цього, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.2 ст. 119 ПКУ. Так неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу у розмірі 510 гривень, а за ті  самі дії, вчинені платником податків протягом року застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

Поряд з цим, ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, інформуємо, що за порушення трудового законодавства передбачені значні суми штрафів. Так, штраф за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків складає на сьогодні 141690 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Мораторій не поширюється на проведення фактичних перевірок щодо дотримання вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів

04.05.2020

ДПС звертає увагу, що змінами, внесеними Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ до пункту 52 ² підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, не розповсюджується на проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, контролюючі органи перевірятимуть дотримання вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком в період дії мораторію на проведення перевірок, запровадженого Законом України від 17.03.2020 року № 533-ІХ.

Зміни, які набули чинності в податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв’язку з поширенням COVID-19

04.05.2020

Фахівці  ДПС повідомляють, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до пункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,за податковий період квітень 2020 року.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Довідково: зміни внесені Законом України від 30 березня 2020 року №540 – ІХ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19).

До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!

04.05.2020 

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Заяви для отримання адміністративних послуг можна подати за допомогою Електронного кабінету платника

04.05.2020

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області звертають увагу платників податків та громадян на можливість подання заяв для отримання адміністративних послуг засобами електронного зв’язку, а саме через Електронний кабінет.

Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Засобами Електронного кабінету також надано можливість подати заяви для отримання адміністративних послуг, зокрема:

– картки платника податків;

– відмітки у паспорті громадянина України (у формі книжечки) про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

– реєстрації реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок;

– включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій, внесення змін до цього Реєстру, отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

– довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Також за допомогою Електронного кабінету платники мають змогу отримати результати надання адміністративних послуг, зокрема:

– довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

– відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

– копії реєстраційних посвідчень реєстраторів розрахункових операцій направляються на адресу електронної пошти заявника (оригінал можна буде отримати після закінчення карантину).

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Зареєструвати РРО (касовий апарат) можна онлайн

04.05.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що суб’єкти господарювання для реєстрації реєстратора розрахункових операцій можуть подати до податкового органу заяву за ф. № 1-РРО онлайн. Така можливість надана через приватну частину Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО». Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО необхідно заповнити.

Всі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

При заповненні реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007, напрямок «0» або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Яких осіб звільнено від нарахування та сплати єдиного внеску на період карантину?

10.04.2020

Державна податкова служба України  звертає увагу платників, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Норми встановлені п. 9¹⁰ розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464.

Відповідні зміни до Закону № 2464 внесено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Підвищено ліміти для «єдинників»!

10.04.2020 

До уваги “єдинників”! Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» збільшено граничні суми доходу для фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування:

• для 1-ої групи з 0,3 млн до 1 млн грн.;
• для 2-ої групи – з 1,5 млн до 5 млн грн;
• для 3-ої групи – з 5 млн до 7 млн грн.

З 18 березня 2020 року запроваджено мораторій на перевірки

10.04.2020

На період з 18 березня 2020 по 31 травня 2020 запроваджується мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок.

Дія мораторію не розповсюджується на документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ та фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства з питань:

-обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

-цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

-обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами -лічильниками;

-здійснення функцій визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, з підстав визначених ст. 80 Податкового кодексу України.

Дія мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені по 17 березня 2020 року включно згідно з відповідними наказами на їх проведення. За результатами таких перевірок контролюючим органом забезпечується оформлення актів (довідок) перевірок та надіслання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень з дотриманням порядку та термінів, визначених ПКУ.

Слід враховувати, що введення мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників податків права подавати відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим, платникам податків, як мають бажання взяти участь у розгляд заперечень до такого акта перевірки або скарги на податкові повідомлення-рішення, з метою обговорення встановлених під час перевірки порушень, надання додаткових пояснень платника податків при такому розгляд, слід врахувати необхідність виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, як передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.

Тому платникам податків доцільно розглянути можливість надання додаткових доказів та інформації поштою або в електронному вигляд.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені станом на цю дату, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень (наказів) контролюючим органом.

При цьому на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу.

Довідково: Закони України від 17 березня 2020 року № 533-IX та від 30 березня 2020 року № 540-IX.

За несвоєчасну сплату та подання звітності з єдиного внеску штрафні санкції тимчасово не застосовуються

10.04.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують про продовження строків тимчасового незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату та подання звітності з єдиного внеску.

Це передбачено Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, якимвнесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, вищевказаним Законом подовжено до 31 травня 2020 року (попередньо, відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 533-IX, передбачалося – з 18 березня до 30 квітня 2020 року) строки тимчасового незастосування штрафних санкцій, за такі порушення:

– несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

-неповну сплату або несвоєчасну сплатусуми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

-несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.

До 31 травня 2020 року також подовжено:

– терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені. При цьому нарахована пеня за періоди з 1 березня до 31 травня 2020 року підлягає списанню.

– строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020.

– мораторій на проведення документальних перевірокправильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.

При цьому звертаємо увагу, що дія мораторію не поширюється на камеральні перевірки звітності з єдиного внеску.

Відеоуроки для платників

03.04.2020

ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що для допомоги платникам податків Державна податкова служба проводить серію відеоуроків, в яких роз’яснює як правильно користуватися електронними сервісами.

Відеоуроки розміщено на ютуб-каналі ДПС за посиланнями:

1. Як направляти в ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету.

https://youtu.be/wsGYmcOYScA

2. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків:

https://youtu.be/_SKY0auOjSk

3. Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи:

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

4. Заповнення квартальної декларації фізичними особами-платниками єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі https://www.youtube.com/watch?v=SuFkpDOosB8

Задекларувати минулорічні доходи громадяни можуть в Електронному кабінеті

03.04.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що незважаючи на запровадження карантину в зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції, деклараційна кампанія – 2020 триває.

Тобто, фізичні особи-резиденти, які впродовж 2019 року отримували доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору по сумісництву, від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, від продажу рухомого чи нерухомого майна, у вигляді виграшів, призів та інших доходів, які підлягають декларуванню зобов’язані самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи до податкової служби за місцем реєстрації.

У разі, якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.10.2015 № 859 з врахуванням змін і доповнень передбачених Наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року №177.

В Головному управлінні ДПС в області звертають увагу, що Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про  внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) кампанія декларування доходів громадян продовжена до 1 липня 2020 року, а термін сплати задекларованих сум податків – до 1 жовтня.

Також, з метою зменшення поширення вірусної інфекції, податківці області рекомендують громадянами для подання декларації користуватись засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний вебпортал ДПС.

Крім цього, нагадують, що ДПС України розроблено відеоуроки, які допоможуть платникам заповнити декларацію про майновий стан і доходи. Ознайомитись з відеоуроками можна на субсайті ГУ ДПС у розділі «Відеосюжети», на офіційній сторінці відомства в мережі Facebook або на Yotube каналі ДПС України за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

Запровадження нових правил використання РРО відтерміновано

03.04.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)» відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ – ІV групи. Зокрема:

– до 01 серпня 2020 – впровадження застосування програмних РРО, як альтернативи класичним.

– до 1 січня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг”;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

До 1 квітня 2021 року відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій усіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями).

Також до 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК».

Якщо працівник відпрацював неповний місяць – ЄСВ сплачується у розмірі не менше мінімального страхового внеску

03.04.2020

Як інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області,найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, крім відпустки без збереження заробітної плати, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Зазначена норма передбачена частиною п’ятою статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

При цьому, згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Кампанія декларування доходів громадян продовжена до 1 липня 2020 року

19.03.2020

Кампанія декларування доходів громадян продовжена до 1 липня 2020 року. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Продовження терміну подання декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік передбачено Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про  внесення змін до Податкового кодексу України  та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)». Також, цим законом змінено норму щодо сплати задекларованих сум податкових зобов’язань. Цьогоріч, задекларовані суми податків громадяни мають сплатити до 1 жовтня.

Нагадаємо, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

– іноземного доходу тощо.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Громадяни, які мають намір задекларувати право на податкову знижку можуть подавати декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня 2020 року.

ДПС закликає максимально використовувати дистанційний формат спілкування

19.03.2020

Здоров’я та безпека платників – головний пріоритет ДПС як соціально-відповідального державного органу. У зв’язку зі спалахом і розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Державна податкова служба України наполегливо рекомендує  платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (онлайн або поштою).

Якщо ж причина звернення невідкладна і потребує обов’язкового відвідування ЦОП, просимо вас дотримуватись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо зменшення впливу та передачі гострих респіраторних вірусних інфекцій:

за можливості користуватися захисною маскою та дезінфікуючими засобами;

не створювати скупчення людей у ЦОП. Пам’ятайте про необхідність дотримання безпечної відстані між людьми (щонайменше 1,5 метра);

уникайте контакту з усіма, хто має жар та кашель.

ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо), нещодавно контактували з хворими на COVID-19 або перебували у країнах, у яких виявлено випадки зараження населення коронавірусом, просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП.

ДПС звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку та поштою.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Засобами Електронного кабінету також надано можливість подати заяви для отримання адміністративних послуг, зокрема:

картки платника податків; відмітки у паспорті громадянина України (у формі книжечки) про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

реєстрації реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок;

включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій, внесення змін до цього Реєстру, витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

За допомогою Електронного кабінету можливо отримати результати надання адміністративних послуг, зокрема:

довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

копії реєстраційних посвідчень реєстраторів розрахункових операцій направляються на адресу електронної пошти заявника (оригінал можна буде отримати після закінчення карантину).

На період карантину режим роботи ЦОП змінюється з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. з обідньою перервою та з технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10 – 15 хв., для невеликих ЦОП – з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. із технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10 – 15 хвилин.

Працівники Контакт-центу ДПС, які надають інформацію платникам податків з питань стану обробки електронної звітності та інших електронних сервісів за номером телефону 0 800 501 007 (напрям 0), будуть працювати на період карантину з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. у черговому режимі.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Заздалегідь просимо з розумінням поставитись до ситуації, що склалася, і просимо вибачення за можливі незручності! Будьте свідомими та зайвий раз не наражайте на небезпеку себе та оточення!

Використовуйте електронні сервіси ДПС!

Не відвідуйте податкову!

16.03.2020

У зв’язку з поширенням коронавірусу, в ГУ ДПС в Івано-Франківській  області рекомендують платникам податків зайвий раз не відвідувати податкову та максимально використовувати електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет.

Зокрема, через відкриту частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) можна скористатись інформацією, яка є загальнодоступною, зокрема податковим календарем, інформацією з реєстрів страхувальників, платників єдиного податку, платників ПДВ та інших реєстрів, завантажити бланки податкової звітності тощо.

У приватній частині Електронного кабінету, після ідентифікації особи, крім зазначених вище сервісів, будуть доступні ще і такі:

– стан розрахунків з бюджетом;

– листування з органами ДПС;

– облікові дані;

– пошук інформації в реєстрах ДПС;

– подання заяв/запитів;

– подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;

– сплата податків;

– перегляд даних СЕА ПДВ;

– інші електронні сервіси.

Також за допомогою приватної частини сервісу «Електронний кабінет платника», платники мають можливість отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Крім цього, на сайті Територіальних органів ДПС в Івано-Франківській області за посиланням http://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ розміщено інші електронні сервіси, зокрема:

• Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers):

– дані про взяття на облік платників;

– реєстр страхувальників;

– дані реєстру платників ПДВ;

– реєстр платників єдиного податку;

– інформація про РРО;

– дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;

– реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.

Дізнайся більше про свого бізнес-партнера http://tax.gov.ua/businesspartner). За допомогою цього сервісу можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.

Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можна повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.

Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Банер «Декларування громадян» https://if.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/

Важливо знати: інформація для фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки

16.03.2020 

Фахівці ДПС нагадують, що статтею 67 Конституції України встановлено: кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та щорічно подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації декларацію про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати Декларації зобов’язані і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Для фізичних осіб встановлено граничні строки подання податкових Декларацій, а саме: відповідно до п.п. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 ПКУ громадяни зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (за 2019 рік Декларація подається не пізніше 30 квітня 2020 року).

Крім того, при отриманні у 2019 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин –одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій Декларації та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники ПДФО зобов’язані до 01 серпня року, що настає за звітним.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 47.1.2. п. 47.1 ст. 47 ПКУ відповідальність за складання податкової звітності несуть фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноваженні представники у випадках, передбачених законом.

Так, порушення податкової дисципліни тягне за собою накладення штрафів, а саме платники податків несуть, зокрема:

► відповідальність, передбачену нормами ПКУ: у разі подання податкової Декларації з порушенням граничних термінів або неподання податкової Декларації застосовується штрафна санкція, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ – накладається штраф у розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;

► адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 грн до 34 000 грн, з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Варто відзначити, що власники земельних часток (паїв), які самостійно обробляють свої ділянки, вирощують на них сільськогосподарську продукцію, реалізовують її, тобто є учасниками товарного сільськогосподарського виробництва (не будучи при цьому зареєстрованими суб’єктами господарювання або фізичними особами – підприємцями, або фермерськими господарствами) не є соціально захищеними.

Працюючи роками на своїй землі та не сплачуючи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, селяни – одноосібники не формують свій трудовий стаж і тим самим позбавляють себе соціальних гарантій на випадок тимчасової втрати працездатності, пенсійного забезпечення тощо.

Враховуючи вищевикладене, за результатами 2019 року фізичним особам, які здійснюють вищезазначені види діяльності, необхідно подати Декларацію та сплатити податки вчасно та у повному обсязі відповідно до норм податкового законодавства, адже наповнення державного бюджету, реалізація завдань та функцій держави безпосередньо залежать від ефективного виконання усіма суб’єктами податкового права податкового обов’язку.

Фізична особа платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає лише ті види діяльності, які дозволяє спрощення

16.03.2020

Якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 Розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (абзац восьмий п. 1 КВЕД – 2010).

Для уникнення непорозумінь зі сплати податку на нерухомість необхідно провести звірку у податковій

16.03.2020

У зв’язку з наближенням термінів надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нагадує, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

Зазначимо, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Податкового кодексу України. База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, наступного за звітним.

У 2020 році податок на нерухомість фізичним особам – власникам об’єктів нерухомості нараховується за звітний 2019 рік.

Запрошуємо платників податків до податкових інспекцій за місцем реєстрації для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Надаєте житло в оренду громадянину – зобов’язані нараховувати та сплачувати податок

11.03.2020

Якщо договір оренди нерухомого майна укладено між фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є платник податку — орендодавець.
До прикладу, у разі надання в оренду квартири або іншого житлового чи нежитлового приміщення, іншого нерухомого майна, орендодавець є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

Такий орендодавець має самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, тобто, протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. Суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року орендодавець відображає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та подає її до контролюючого органу за місцем реєстрації (податкової адреси) до 1 травня року, наступного за звітним.

Якщо договір оренди об’єктів нерухомості посвідчувався нотаріально, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1242. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форма інформації затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 13.05.2017 р. № 497. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Як правильно зареєструвати ФОП

11.03.2020

Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

 Фізична особа – підприємець за загальним правилом реєструється за своїм зареєстрованим місцем проживання (прописки). Для цього потрібно звернутися до державного реєстратора за місцем проживання у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) з паспортом та ідентифікаційним кодом, надати копії цих документів.

У держреєстратора необхідно заповнити реєстраційну картку та обрати вид діяльності за КВЕД. Подати документи держреєстратору також можна спецлистом, або через представника (оформивши на нього попередньо нотаріально посвідчену довіреність). Після подання заяви реєстратор вносить відомості у Єдиний державний реєстр підприємств, установ та організацій (ЄДРПОУ) та автоматично повідомляє про реєстрацію органи ДПС, статистику та Пенсійний фонд. Зареєстрований підприємець автоматично буде перебувати на загальній системі оподаткування.

Разом із реєстрацією, або протягом 10-ти днів після реєстрації можна подати заяву про реєстрацію платником спрощеної системи оподаткування, а також завести книгу обліку доходів.

Варто взяти до уваги, що початок здійснення підприємницької діяльності рахується з моменту внесення відомостей у державний реєстр. Податкові зобов’язання починають нараховуватися з дня внесення відомостей в реєстр про те, що ФОП здійснює підприємницьку діяльність.

Далі необхідно особисто подати наступні документи до податкової інспекції за місцем проживання:

– копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків з ДРФО (ідентифікаційного коду);

– заяву щодо застосування єдиного податку;

– отриману виписку з єдиного державного реєстру;

– книгу обліку доходів;

– заяву на ім’я начальника податкової інспекції або за Ф. 5-ОПП.

Подання податкової звітності та сплата податків також здійснюється за місцем податкової реєстрації. Підприємницьку діяльність можна провадити не за місцем податкової реєстрації, місце здійснення вказується при заповненні реєстраційної картки.

Крім того, потрібно визначитися із системою оподаткування, на котрій буде перебувати підприємець – спрощеній або загальній.

Обравши спрощену систему оподаткування, можна обрати 4 групи оподаткування. Перша, друга, третя групи можуть бути обрані будь-яким ФОП. Четверта група оподаткування передбачена лише для сільськогосподарських підприємств.

Щодо ставок податку, то Податковий кодекс України у 2020 році визначає наступні:

– для першої групи оподаткування встановлена ставка у межах до 10% від прожиткового мінімуму;

– для другої групи оподаткування ставка встановлена у межах до 20% від мінімальної заробітної плати;

– третя група – єдина група, котра може працювати з юридичними особами. Для цієї групи встановлена ставка у розмірі 3%, якщо Ви будете платником ПДВ, та у розмірі 5%, якщо Ви не будете платником ПДВ.

Звітним періодом для першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку є календарний рік. Для третьої групи спрощеної системи – квартал.

Подання податкової звітності та сплата податків також здійснюється за місцем податкової реєстрації. Підприємницьку діяльність можна провадити не за місцем податкової реєстрації, місце здійснення вказується при заповненні реєстраційної картки.

      Працівники, які утримують двох чи більше дітей можуть скористатись правом на податкову соціальну пільгу

11.03.2020

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, може скористатись правом на податкову соціальну пільгу у розрахунку на кожну дитину.

При цьому розмір нарахованої заробітної плати протягом звітного місяця, який дає право на застосування пільги на 2-х дітей не має перевищувати 5880,00 грн, на 3-х дітей – 8820,00 грн, на 4-х дітей – 11760,00 гривень.

Працівник, який утримує двох чи більше дітей і в якого нарахований дохід не перевищує вищезазначені розміри, має право на застосування пільг, зокрема на кожну дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю в сумі 1051 грн та на кожну дитину з інвалідністю – 1576,50 гривень.

Нагадаємо, податкова соціальна пільга – це можливість платника податку зменшити нараховану суму місячної заробітної плати на розмір такої пільги.

Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування податкової соціальної пільги визначені статтею 169 Податкового кодексу України.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2020 році ця сума становитиме 2940 гривень.

Пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) та з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227.

      Частину витрат за навчання в інтернатурі вищого медичного закладу можна повернути

11.03.2020

Громадяни, які бажають повернути частину сплачених коштів за навчання в інтернатурі вищого медичного закладу, мають подати декларацію про майновий стан і доходи. 

Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2020 року. 

Разом з декларацією громадянам необхідно подати :

-довідку про доходи за звітний рік, в якій зазначається сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою), розмір та сума податкової соціальної пільги, сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб;

-копію паспорта особи, яка звертається за податковою знижкою;

-копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер);

-копії договорів;

-копії платіжних документів, які підтверджують здійснені платником податків витрати.

У разі компенсації вартості здобуття освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення також необхідно надати документи, які підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження дитини чи копію свідоцтва про вступ у шлюб).

Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Нагадаємо, податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи – підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України.

Податкова декларація подається платником податків  в один із таких способів (за вибором):

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Благодійні внески неприбутковим організаціям включаються до податкової знижки

02.03.2020

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Про це повідомляють в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

При цьому зазначають, що такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання благодійної допомоги) є договір.

Реалізувати своє право на податкову знижку громадяни можуть подавши до податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2020.

Нагадаємо, податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення декларації на податкову знижку?

02.03.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В Електронному кабінеті можна отримати Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків

02.03.2020

Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.

Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.

Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.

Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.

Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринках?

02.03.2020

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку І групи, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках населенню, при цьому обсяг їх доходу впродовж календарного року не перевищує 300 тис грн, не застосовують реєстратори розрахункових операцій (касові апарати).

Нагадаємо, згідно пункту 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них» затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 року №209 – торговельне місце – це площа відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків) та здійснення продажу продукції з прилавків, столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Відповідно до вищевказаної Інструкції ринок – це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування суб’єкт господарювання або його відокремлений підрозділ, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

Ринки за часом діяльності можуть бути постійно діючі, тобто торгівля на них здійснюється щоденно чи в окремі дні тижня (місяця), включаючи ринки, що функціонують не тільки на звітну дату (на 1 січня), або сезонні ринки, які працюють не повний рік, а протягом певного періоду (сезону), незалежно від того, функціонують вони на звітну дату чи ні, а також можуть бути ринки ранкові та вечірні.

За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані, за товарною спеціалізацією – з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, а також змішані.

Кількість торгових місць на ринках визначається за документами (на підставі затвердженого проекту, технічного паспорта та інших документів ринку), а при відсутності останніх – розрахунковим шляхом, враховуючи, що одному торговому місцю, як правило, дорівнює один погонний метр стола чи прилавка (або довжина одного робочого місця, встановленого на даному ринку). При продажу продукції (товарів) з транспортного засобу, причепу, візка, у тому числі ручного, у кіосках, палатках, контейнерах тощо кожне з них враховується як торгове місце. У кіосках, палатках, контейнерах показується кількість наявних торгових місць, на яких фактично здійснюється торгівля.

Отже, фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.

З 19 квітня 2020 року нові обов’язки власників РРО

02.03.2020

ДПС  інформує, що Законом України від 20.09.2019 № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачено зміни в порядку застосування РРО.

Так, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 19 квітня 2020 року зобов’язані:

– створювати контрольні стрічки у паперовій або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;

на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

– проводити розрахункові операції через РРО або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

– суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

– вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не стосуватимуться фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Держгеокадастр про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік

24.02.2020

Індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, який використовують, аби визначити коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовують із значенням 100% (п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тож коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовують кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:

• 1996 рік – 1,703; 1997 рік- 1,059; 1998 рік -1,006;    1999 рік -1,127;    2000 рік – 1,182;
• 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028;    2008 рік- 1,152;   2009 рік – 1,059;
• 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0;        2013 рік – 1,0;      2014 рік – 1,249;
• 2015 рік — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження);
• 2016 рік — для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) — 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06;
• 2017 рік — 1,0;
• 2018 рік — 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.

Дивіденди з іноземним джерелом походження включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента

24.02.2020

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Платниками ПДФО є, зокрема фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до положень п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 визначено (з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача, який зобов’язаний подати до 01 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Набрав чинності Закон України про функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб

17.02.2020

В податковій службі  повідомляють, що 13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 440).

Основна мета Закону № 440 – забезпечити функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб.

Водночас Закон № 440 вносить зміни до Закону України від 08 липня   2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.

Законом № 440, зокрема встановлено:

• податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд України, а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік такого платника;
• від ДПС України до Міністерства фінансів України переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
• до реєстру страхувальників буде внесено інформацію про реєстраційний номер платника єдиного внеску;
• не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
• якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Закон № 440 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.02.2020 № 27.

До уваги респондентів  державних статистичних спостережень

17.02.2020

Усі юридичні особи, на яких поширюється дія Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до п.2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету   Міністрів  України   від   28.02.2000  № 419  “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”, зобов’язані подати річну фінансову звітність до органів державної статистики.

У зв’язку із припиненням діяльності із 1 січня 2020 року відділів статистики у районах (містах) уся статистична та фінансова звітність подається до Головного управління статистики в Івано-Франківській області (м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 6, кім.711, (0342)79-20-03, (0342)79-20-84, 0673446792, вебсайт  http://www.ifstat.gov.ua ).

Фінансова звітність в електронному форматі до органів державної статистики подається через електронний кабінет Державної податкової служби України  (cabinet.tax.gov.ua).

Звертаємо Вашу увагу, що малі та мікропідприємства подають фінансову звітність за 2019 рік на нових бланках форм №1-м, 2-м  «Фінансова звітність малого підприємства» та №1-мс, 2-мс   «Фінансова звітність мікропідприємства» (наказ Міністерства фінансів України № 226 від 31.05.2019  «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку»).

Відповідно до внесених змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» форму № 1-м доповнено після рядка «I. Необоротні активи» новими позиціями такого змісту:

Нематеріальні активи	1000
первісна вартість	1001
накопичена амортизація	1002

Юридична особа, яка має відокремлений підрозділ, подає податкову декларацію з плати за землю до податкової інспекції за місцем знаходженням земельної ділянки

17.02.2020

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що відповідно до норм Податкового кодексу платниками земельного податку є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю. Платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендарі земельних ділянок юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

При цьому, власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі земельних ділянок – юридичні особи зобов’язані самостійно щороку обчислювати суму податку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

У разі, якщо юридична особа має філію (відокремлений підрозділ), що розташований поза її місцезнаходженням , обов’язок щодо подання податкової декларації з плати за землю виникає лише у юридичної особи, оскільки філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

При цьому така декларація з плати за землю подається до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки.

Придбали житло в іпотеку? Маєте право на податкову знижку

17.02.2020

Платники податків – резиденти мають право включити до податкової знижки частину суми процентів, які фактично сплачені ними протягом звітного податкового року за користування іпотечним житловим кредитом, отриманому в національній або іноземній валютах. Про це нагадують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

При цьому зазначають, таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. 

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Крім того, фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, отриманого на такі цілі, та процентів за ним.

Нагадаємо, право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 Податкового кодексу України, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

До 31 січня в області проводиться роз’яснювальна робота з питань легалізації зайнятості, а далі – чекайте на інспекторів з перевірками

    Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив Держпраці України спільно з Державною податковою службою, Пенсійним фондом, Службою зайнятості та місцевими органами влади вжити заходів щодо детінізації зайнятості у сфері торгівлі товарами та послугами, тимчасового розміщування та організації харчування.

Робота із виявлення нелегальних працівників передбачає три етапи:

– інформаційно-роз’яснювальні заходи;

– підготовча робота до проведення інспекційної кампанії;

– інспекційна діяльність.

На даний час проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з роботодавцями зазначених видів діяльності щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Суб’єктам господарювання після таких роз’яснень надається можливість добровільно оформити усіх працівників відповідно до чинного законодавства.

Інформаційна кампанія триватиме до 31 січня.

Нагадаємо, що за кожного неоформленого працівника передбачена штрафна санкція у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, яка на сьогодні становить 141690 гривень. З 01.02.2020 Держпраця розпочне інспекційну кампанію, за результатами якої порушників притягуватимуть до відповідальності, роботодавець зобов’язаний оплатити штрафні санкції за незадекларовану працю незалежно від того, усунув він порушення після інспекційного відвідування чи ні.

Приймаєте працівника на роботу – повідомте податкову

10.02.2020

  Головне управління ДПС в Івано-Франківській області нагадує, керівникам підприємств, установ, організацій всіх форм власності та фізичним особам-підприємцям, які використовують найману працю працівників, про обов’язок надсилати повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкових інспекцій за місцем обліку їх як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таке повідомлення має бути надіслане до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Повідомлення може подаватися такими способами:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Зразок форми повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р.№ 413.

Особливу увагу звертаємо роботодавців, на те, що за використання праці найманих працівників з порушенням трудового та податкового законодавства, передбачена адміністративна або дисциплінарна відповідальність.

Виходячи з норм чинного законодавства за не подання повідомлення про прийняття на роботу найманих працівників до податкових інспекцій передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (4723 грн).

РРО не застосовується якщо кошти перераховуються з поточного рахунку по  купця на поточний рахунок продавця

10.02.2020

  Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.

Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону України від 06.07.1995 №265, із змінами та доповненнями. У цьому разі необхідно застосовувати РРО.

Легалізація трудових відносин !

29.01.2020

  Тисменицьке управління Головного управління ДПС в Івано-Франківській області  повідомляє, що працівники податкової служби спільно з представниками Держпраці за дорученням Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 року №2313/0/1-20 будуть проводити заходи з детінізації зайнятості населення. В першу чергу буде проведена роз’яснювальна робота з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, харчування, послуг  з метою недопущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Після роз’яснювальних заходів працівники контролюючих органів будуть проводити перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю, адже офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, нелегальна праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

У податковій службі наголошують, що за порушення трудового законодавства передбачені значні суми штрафів. Так, штраф за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків складає на сьогодні 141690 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Крім того фахівці ДПС повідомляють, що роботодавець, у якого є необхідність прийняти на роботу працівника зобов’язаний виконати певні кроки для його офіційного працевлаштування.

По-перше – укласти з найманим працівником трудову угоду (контракт, договір) у письмовому вигляді. Видати наказ про прийняття працівника на роботу та надіслати повідомлення до податкової інспекції за місцем реєстрації.

По-друге – в обов’язковому порядку передбачити в трудовій угоді форму оплати праці, врахувавши при цьому, що заробітна плата не може бути меншою ніж мінімально встановлений розмір. Зокрема, в 2020 році цей показник становить – 4723 гривні.

При виплаті місячної заробітної плати роботодавець зобов’язаний з нарахованої зарплати утримати та перерахувати до бюджету: 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб, 1,5 відсотка військового збору, а також сплатити 22 відсотка єдиного соціального внеску.

Для прикладу: При нарахуванні працівнику заробітної плати в розмірі 4723 гривні роботодавець має утримати з працівника ПДФО (18%) – 850,14 грн, військовий збір (1,5%) – 70,85 гривень та виплатити найманому працівнику – 3802,01 грн.

Крім того, роботодавець за найманого працівника має сплатити на нараховану заробітну плату єдиний внесок (22%), який становить 1039,06 гривень.

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020

22.01.2020

 Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Зі збільшенням мінімальної зарплати зростає єдиний соціальний внесок

22.01.2020

Починаючи з 1 січня 2019 року, згідно з прийнятим Верховною Радою України Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», розмір мінімальної заробітної плати зросте з 4173 грн до 4723 грн. Відтак, через збільшення мінімальної зарплати, зростає і мінімальний страховий внесок, який у 2020 році буде становити 1039,06 грн. (4723,0 Х 22%).

Тож звертаємо увагу платників єдиного соціального внеску фізичних осіб-підприємців, котрі обрали спрощену систему оподаткування, а також тих, хто залишився на загальній системі оподаткування або здійснює незалежну професійну діяльність, що для них у 2020 році розмір ЄСВ становитиме 1039,06 гривень за місяць.