19 березня 2023 р. Ямниця прощалася зі своїм земляком Андрієм Кузиком, відважним Героєм, який загинув у зоні бойових дій. Люди на колінах, з квітами та слізьми зустрічали свого Захисника, віддаючи шану загиблому воїнові.
Проводжали ямничанина-героя в останню путь із жовто-блакитними квітами у жалобних стрічках рідня, друзі, колеги, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, секретар сільської ради Юрій Проценко, заступник голови Микола Зелінський, депутати сільської ради, старости громади, а також побратими, духовенство, освітяни, медики і сотні небайдужих жителів.
Народився Кузик Андрій Миколайович 14 квітня 1984 р. в Ямниці, де й провів свої дитячі та юнацькі роки. Навчався у Ямницькій школі. Любив літературу, був мрійником, постійно прагнув вдосконалюватися. Андрій мав глибоку і вразливу душу, яку протягом життя виливав у своїх віршах. Після закінчення школи вступив до Івано-Франківського національного університету нафти і газу, який успішно закінчив. Працював Андрій менеджером з продажів, інженером-проектувальником. Був здібним і відповідальним працівником. У 2010-му одружився, ставши батьком для сина дружини Наталії. І хоча доля не подарувала Андрію власних дітей, для цього хлопчика він був усім – порадником, справжнім другом, авторитетом, а особливо, коли став на захист України.
Від початку російської агресії та повномасштабного вторгнення Андрій Кузик щиро переживав за свою країну. А коли рідна Ямниця втратила перших Героїв, він твердо вирішив стати на захист Батьківщини і в липні 2022 р. пішов на війну добровольцем. Солдат Андрій Кузик служив на передовій гранатометником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти однієї з військових частин. Побратими згадують його як сміливого й відповідального воїна, який завжди приходив на допомогу.
12 березня 2023 р. Захисник прийняв свій останній бій під час виконання бойового завдання – чергування на вогневій позиції. Загинув Герой внаслідок танкового обстрілу українських позицій військовими формуваннями рф на лінії зіткнення в Луганській області.
Шкільна вчителька та класний керівник Андрія Кузика, ямничанка Марта Рябініна, згадуючи у промові полеглого Героя, зазначила:
“Андрій пішов на війну сам, пішов добровільно, коли треба було зробити найвідповідальніший вибір у своєму житті. А такі стають найкращими солдатами. Він писав вірші. Не для друку, для себе. Та найголовніший вірш свого життя він написав там, на Сході України, написав власною кров’ю. І тепер на прикладі його долі, на прикладі життя оцих хлопців на алеї слави нашого сільського цвинтаря будуть виховуватися майбутні покоління ямничан. Вічна пам’ять, вічна слава! Наша вдячність і низький уклін Герою України! ”
Так односельчани провели в останню земну мандрівку свого земляка, якому було усього лише 38 років. У щирій молитві з глибокою скорботою та вдячністю схиляємо голови перед вірним сином України, який віддав своє життя, аби ми могли жити у мирній і вільній державі.
Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ФОТОЗВІТ:
ВІДЕО: