У середу, 20 травня 2026 р., в селі Павлівка попрощалися із земляком Юрієм Безручком, який загинув на фронті, захищаючи Україну від російського загарбника. Люди навколішки, не стримуючи сліз, з квітами зустріли свого Героя “живим ланцюгом” аж до воріт його дому.
Віддати шану воїну численно прийшли рідня, друзі, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, секретар сільської ради Юрій Проценко, староста села Павлівка Іван Вацеба, депутати громади, побратими, духовенство, освітяни, учні, медики і сотні небайдужих мешканців.
Безручко Юрій Ярославович народився 07 травня 1995 року в селі Павлівка. Навчався у Павлівській школі, після завершення якої здобув професійну освіту у професійно-технічному училищі. Згодом пройшов строкову військову службу та служив у Національній гвардії України. Ще під час неоголошеної війни Юрій добровільно став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні АТО (ООС), неодноразово брав участь у боях в найгарячіших точках.
У серпні 2023 р. Герой знову взяв до рук зброю і пішов захищати рідну землю від окупанта в російсько-українській війні. Юрій Безручко мав військове звання старшого сержанта і служив на передовій командиром гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти в одній із військових частин. Був відданим своїй справі військовим, добрим та водночас мужнім і сильним духом воїном. Навіть після отриманих поранень захисник прагнув повернутися до побратимів, щоб підтримувати їх у боротьбі та продовжувати боронити Україну.
На жаль, 15 травня 2026 р. Юрій Безручко прийняв свій останній бій. Серце нашого земляка зупинилося внаслідок влучання керованої авіабомби під час бойових дій з ворожими військовими формуваннями у Краматорському районі Донецької області.
Староста с. Павлівка Іван Вацеба, згадуючи у промові полеглого Захисника Юрія Безручка, зазначив:
“Те, що ми сьогодні зібралися тут, ще раз нагадує: війна не є десь далеко чи осторонь, вона торкається кожного з нас, і сьогодні великою втратою прийшла у наше село. Найбільший біль цієї війни – у горі, яке зараз переживає родина нашого земляка. Усією громадою низько схиляємо голови перед мужністю Героя Юрія. Щиро дякуємо йому за вірність присязі, за нашу свободу та незалежність. Сьогодні кожен на своєму місці, на своєму фронті, повинен робити все можливе для нашої перемоги, щоб такі важкі втрати не були марними. Вічна пам’ять і вічна слава Герою Юрію Безручку. Слава Україні! Героям Слава!”
У скорботі й молитві низько схиляємо голови, вшановуючи нашого земляка, Захисника України. Нехай світлий спомин про полеглого воїна Юрія Безручка назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег, побратимів, односельчан та усіх, хто його знав, любив і поважав. Герої не вмирають!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ВІДЕО:
ФОТОЗВІТ:
