Як і кожне українське село, Ямниця гордиться своїми архітектурними пам’ятками – важливим історичним надбанням, котре передає прийдешнім поколінням ямничан досвід, традиції, знання і спогади про минуле, формуючи історичну пам’ять громади. Проте кожна архітектурна перлина з плином часу втрачає свій автентичний вигляд і потребує оновлення та догляду. Відтак, до 250-річчя Івана Смицнюка, відомого ямничанина, котрий боровся за свободу своїх односельців, дві унікальні пам’ятки архітектури, пов’язані з цією видатною постаттю, було відреставровано за кошти Ямницької сільської ради ОТГ.
“Хрест свободи” на честь скасування панщини 1848 року у Галичині був побудований ще далекого 1873 року за сприяння Василя Смицнюка, онука ямницького провідника Івана Смицнюка.
З перебігом історичних перепитій історичний монумент зазнав великих руйнувань. Кілька разів його відновлювали коштом місцевого духовенства, меценатів та небайдужих мешканців, але з часом пам’ятник знову потребував ремонту. Відтак, за сприяння керівництва Ямницької ОТГ хрест на честь скасування панщини було відреставровано.
Роботи з оновлення обох пам’яток архітектури, які тривали півтора місяця, виконав прикарпатський скульптор Йосип Косович, якому допомагали працівники комунального підприємства “Ямниця”. За словами скульптора, хрест досі був у не найкращому стані, оскільки містив порожнину, куди постійно затікала вода. У процесі робіт пам’ятник зняли, укріпили його основу за допомогою арматури та цементу, піддали шліфуванню й покрили спеціальною фарбою. На самій фігурі Ісуса було випалено старий шар фарби, під яким губилися риси обличчя Христа, та було наново покрито фігуру лаком. Крім того, додатково встановили нову інформативну таблицю про історичну пам’ятку.
Окрім хреста на честь скасування панщини, у селі відновили ще одну дуже важливу історичну пам’ятку – постамент на могилі Івана Смицнюка, котрий двічі пішки ходив до Відня зі скаргами цісареві, виборюючи свободу для знедолених земляків.
Усе своє життя Іван Смицнюк боровся за ліквідацію панського гніту та свавілля несправедливого магната, за що й був жорстоко замордований панськими посіпаками, так і не діждавши кілька років до знаменного дня 16 квітня 1848 року, коли закріпачення скасували. Через шістдесятиліття, у травні 1905-го, за ініціативи сільської молоді у Ямниці коштом небайдужих жителів довколишніх сіл було урочисто відкрито пам’ятник народному меснику, як символ мужньої боротьби проти поневолення.
Автор монумента, відомий на той час станіcлавівський скульптор Ян Бебнович (1834-1915) при виконанні мистецької роботи зобразив розірваний документ, що символізує злочинну поміщицьку владу, яка нехтувала правами людей. У часи воєнних лихоліть історичне архітектурне надбання ямничан кілька разів намагались знищити, та волею долі не зуміли. Але час і погодні умови зробили свою справу – поступово монумент втратив свій первісний естетичний вигляд, відтак потребував реконструкції. Зусиллями керівництва громади, могилу Івана Смицнюка було відновлено за кошти місцевого бюджету. До відновлення історичної пам’ятки активно долучився також депутат обради, громадський діяч села Роман Ткач, який активно співпрацював зі скульптором протягом усього процесу відновлення монумента.
Старанно попрацювавши над реставрацією історичної реліквії, Йосип Косович постарався максимально зберегти її автентичний вигляд, здійснивши капітальну реконструкцію до найдрібніших деталей.
Митець розповів, що за традицією при похованні у давнину під фундамент пам’ятника сипали зерно пшениці та садили біля могили дерево, як символ відродження душі і нового життя. На могилі Смицнюка була посаджена липа, яку у часи окупації зрізали. Пень від дерева з часом прогнив, через що пам’ятник просів та похилився. В процесі реставрації монумент було вирівняно, основу укріплено новим фундаментом, зроблено довкола своєрідний саркофаг з граніту, пошліфовано й покрито спеціальним лаком, котрий захищатиме конструкцію від вологи. Крім того, довкола споруду обкладено бруківкою.
Окрему велику роботу було пророблено над фрагментом розірваного документа з написом. З часом текст на епітафії став зовсім затертим і незрозумілим для прочитання. Проте відновити текст таки вдалося, і допоміг у цьому Роман Ткач, який надав скульптору унікальну листівку із зображенням надмогильної плити в часи створення пам’ятника, завдяки чому було збережено оригінальний шрифт епітафії та автентичність первозданного напису. Відтак, кожну букву скульптор вигравірував з максимальним наближенням до оригіналу, покривши напис спеціальною фарбою, котра дозволить витримати будь-які погодні умови.
Обидва відреставровані пам’ятники, “Хрест свободи” на честь скасування панщини та постамент на могилі Івана Смицнюка, були освячені 01 листопада 2020 року, знаково у день патріотичного свята – 102-ї річниці утворення Західно-Української Народної Республіки.
ФОТОЗВІТ:
