14 січня 2024 р. Ямниця зі сльозами на очах та з усіма військовими почестями провела в останню дорогу воїна, справжнього патріота, вірного захисника України Андрія Брикалюка на позивний “Далі”. Люди “живим ланцюгом” аж до воріт батьківської хати навколішки зустрічали мужнього Героя.
Попрощатися з бійцем і розділити біль втрати з рідними на чин похорону прийшли керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, заступник голови Микола Зелінський, депутати ТГ, побратими, друзі, знайомі, односельці та небайдужі жителі, які з вдячністю та глибоким сумом низько схилили свої голови перед Героєм України.
Андрій Петрович Брикалюк народився 04 серпня 1978 р. в Ямниці. Був добрим і чуйним хлопцем зі спокійним характером та веселою вдачею. Захоплювався футболом та баскетболом, мріяв стати баскетболістом. Закінчив Ямницьку школу, а згодом училище, де здобув спеціальність фахівця з ремонту та обслуговування радіотехнічного обладнання. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті. Працював на Цементно-шиферному комбінаті. Одружився, і у шлюбі з дружиною виховали двох доньок.
Ще під час неоголошеної війни в зоні АТО (ООС) Андрій Брикалюк у 2018-2019 рр. став на захист Батьківщини добровольцем, воював на луганському та донецькому напрямках у складі 10-ї ОГШБ “Едельвейс”. А коли окупанти увірвалися в Україну повномасштабним вторгненням, Герой у вересні 2022 р. пішов захищати рідну землю від ворога. Солдат Андрій Брикалюк служив на передовій стрільцем-помічником гранатометника у стрілецькій роті однієї з військових частин. 09 січня 2024 р. серце нашого земляка зупинилося від поранень, отриманих внаслідок атаки ворожого БпЛА у Запорізькій області.
Вірний присязі воїн до останнього подиху виконував свій обов’язок оберігати Батьківщину, робив усе для визволення рідної землі, був щирим патріотом, мужнім та відважним Захисником…
Однокласник Героя Юрій Мороз у прощальній промові сказав:
“Андрій був життєрадісним, компанійським, наполегливим, цілеспрямованим та відвертим, людиною із чесною душею і великим серцем, вірним побратимом своїх товаришів по зброї. Він пожертвував життям заради Батьківщини і нас із вами, бо немає більшої пожертви, ніж та, що віддана своєму народові та своїй нації… Серце загиблого воїна зупинилось, але Герої не вмирають! У наших душах і серцях вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо!”
У щирій молитві з глибокою скорботою та вдячністю схиляємо голови перед нашим Захисником, який віддав своє життя, аби ми могли жити у мирній і вільній Україні. Слава Україні! Героям Слава!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ФОТОЗВІТ:
ВІДЕО: