У четвер, 27 червня 2024 р., в селі Тязів попрощалися з Героєм ІВАНОМ ЛЕНЮКОМ, який загинув у боротьбі за Україну. Люди у скорботі, віддаючи шану полеглому воїнові, живим коридором зустрічали тіло Героя, ставали навколішки й устелювали квітами шлях від його дому до місця останнього спочинку.
Віддати останню шану захиснику Івану Ленюку із жовто-блакитними квітами та вінками у жалобних стрічках численно прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, секретар сільської ради Юрій Проценко, староста Тязева Василь Боднарчук, депутати сільської ради, а також духовенство, освітяни, учні, медики і сотні небайдужих мешканців.
Народився Іван Васильович Ленюк 12 травня 1969 р. у Тязеві в сім’ї робітників. Навчався у Тязівській восьмирічній школі. Потім в Рогатинському професійно-технічному училищі. Працював у рідному селі трактористом в колгоспі. Пройшов строкову службу в армії – два роки служив на Байканурі у Казахстані. У 1991 р. одружився з дружиною Світланою, з якою в шлюбі виховали двох синів Василя та Ігоря. Згодом Іван Ленюк працював лісником на лісництві.
З часу повномасштабного вторгнення у березні 2022 р. Герой пішов захищати рідну землю від окупанта за призовом по мобілізації. Був у найгарячіших точках фронту, на передових позиціях. На війні Іван мав позивний “Дідо”. Перебуваючи на службі, він дуже радів народженню онучки Інеси, яку, на жаль, так і не зміг потримати на руках та відчути тієї радості для дідуся. У 2023 р. воїн отримав поранення, перебував на лікуванні. Та згодом знову повернувся до своїх побратимів у зону бойових дій.
Старший солдат Іван Ленюк служив водієм гранатометного розрахунку протитанкового взводу у єгерському батальйоні однієї з військових частин. 23 червня 2024 р. серце нашого земляка зупинилося від отриманих несумісних з життям поранень внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання на покровському напрямку Донецької області.
У мить прощання на цвинтарі звучав Державний Гімн України та постріли пам’яті. Ніхто не стримував сліз. Зі щемливими словами спогадів про Івана Ленюка виступили однокласники Героя Віра Вівчаренко та Ігор Литвинець.
Вічна пам’ять і слава мужньому Захиснику! Щирі співчуття рідним і близьким. Поділяємо ваше горе, сумуємо за втратою найкращих синів України.
ФОТОЗВІТ:
ВІДЕО: