У суботу, 02 листопада 2024 р., громада села Нова Гута провела до місця останнього спочинку Захисника, вірного сина своєї Батьківщини Миколу Чоповського, який загинув у бою, захищаючи рідні землі від російського агресора.
Жителі Майданського старостинського округу зустріли земляка навколішки з квітами та сльозами на очах “живим коридором”, що простягнувся від центрального шосе вздовж вулицею аж до воріт рідного дому Героя. Того скорботного дня навіть похмуре небо плакало дощем за загиблим воїном. Віддати шану військовослужбовцю на чин похорону прийшли побратими, рідня, керівництво громади, депутати, духовенство, друзі, сусіди і небайдужі мешканці громади.
Народився Микола Ярославович Чоповський 26 листопада 1986 року в селі Нова Гута у багатодітній сім’ї. Був наймолодшим сином у батьків. Навчався у Майданській восьмирічній школі, яку закінчив у 2004 році. У 17-річному віці залишився без батька, а пізніше, з настанням повноліття, став круглим сиротою. Протягом життя Микола працював на різних роботах: на будівництві, у лісництві, їздив на заробітки до Польщі.
Коли російський ворог прийшов на українську землю неоголошеною війною, Микола Чоповський у 2016 р. став на захист Батьківщини в зоні АТО (ООС). А в квітні 2024 р., у період повномасштабної загарбницької війни, розв’язаної росією, Герой знову взяв до рук зброю, щоби захистити країну від агресора. Старший солдат Микола Чоповський служив на передовій навідником гірсько-штурмового відділення у стрілецькій роті однієї з військових частин.
30 жовтня 2024 р. серце нашого земляка зупинилося від поранень, несумісних з життям, отриманих внаслідок ворожого мінометного обстрілу в Бахмутському районі Донецької області.
У прощальному слові на кладовищі під час чину похорону Героя староста Майданського старостинського округу Марія Зелінська зазначила:
“Жорстока і кривава війна надалі забирає життя українців. І наше спільне завдання сьогодні – не змарнувати жертву нашого земляка Миколи Чоповського, жертву Героїв, які полягли у боях, а також жертву тих, хто в окопах на Сході та Півдні України кров’ю і потом здобувають нашу свободу. Спочивай з миром, дорогий Миколо… Слава Україні! Героям слава!
Нехай же світлий спомин про полеглого Героя Миколу Чоповського назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег, побратимів, односельчан та усіх, хто його знав, любив і поважав. У скорботі й молитві низько схиляємо голови, вшановуючи нашого земляка, Захисника України.
Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ВІДЕО:
ФОТОЗВІТ:
