У п’ятницю, 17 жовтня 2025 р., село Сілець зі скорботою проводжало в останню дорогу Захисника України Івана Микитина на позивний “Микита”, який віддав життя у боротьбі за Україну. Напередодні мешканці Ямницької територіальної громади навколішки “живим ланцюгом” з квітами і слізьми зустріли кортеж із тілом Героя.
Віддати шану воїну на чин похорону численно прийшли рідня, друзі, керівництво громади, зокрема голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий, секретар сільської ради Юрій Проценко, заступник сільського голови Микола Зелінський, староста с. Сілець Інна Дейдей, депутати громади Михайло Юркевич і Любов Гнатковська, побратими, духовенство, освітяни, учні і небайдужі мешканці.
Народився Микитин Іван Ярославович 03 липня 1978 р. у с. Раків Долинського району Івано-Франківської області. Дитинство провів у рідному селі, навчався в місцевій школі. По завершенні школи вступив до Брошнівського училища, в якому здобув освіту столяра. У ранньому віці залишився без батька. Багато їздив на заробітки за кордон. У 2008 році зустрів своє кохання – дружину Лілію, згодом одружився та проживав у с. Сілець. У шлюбі з дружиною народили та виховали сина Ярослава і дочку Анастасію. В родині Івана завжди любили й поважали. Він був хорошим господарем, люблячим батьком та чоловіком, мудрим другом і добрим порадником. Як столяр, багато допомагав і в будівництві сілецького храму. Односельчани та знайомі згадують про нього як про безвідмовного добряка, який приходив на допомогу усім, хто до нього звертався.
У березні 2022 р. Герой за призовом по мобілізації взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю від окупанта. Молодший сержант Іван Микитин служив на передовій кулеметником у штурмовому відділенні однієї з військових частин. Іван завжди говорив: “Хто, як не ми, будемо захищати нашу рідну землю заради майбутнього наших дітей?”
У січні 2024 р. зв’язок з воїном обірвався. З того часу офіційно вважався одним з військовослужбовців, які зникли безвісти. А тепер, у жовтні 2025 р., прийшла сумна звістка про підтвердження загибелі Івана Микитина. Серце нашого земляка зупинилося під час виконання бойового завдання 25 січня 2024 р. від поранень, несумісних з життям, у результаті обстрілу російських військ в районі населених пунктів Бахмут – Іванівське Донецької області.
Староста с. Сілець Інна Дейдей, згадуючи у промові полеглого Захисника, зазначила:
“Цього скорботного дня усім нам дуже важко. Ми прощаємося з нашим дорогим земляком Іваном Микитиним – людиною доброї душі, справжнім сином України. Він віддав життя за нашу свободу, за спокій і майбутнє наших дітей. Його подвиг і любов до рідної землі ніколи не зітруться з пам’яті. Герої не вмирають – вони завжди з нами, у наших серцях. Вічна пам’ять і вічна слава!”
Нестерпний біль пронизує душі від усвідомлення цієї великої втрати. Нехай же добрий, світлий спомин про Захисника Івана Микитина стане сильнішим за смерть і назавжди житиме у наших серцях. Пам’ятаймо, якою ціною Україна сьогодні виборює Незалежність! Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
ВІДЕО
ФОТО
